Але це не горе, а торжество.
Бо вона увійшла в Царство Небесне. І пообіцяла врятувати і почути кожного. Бо вона Мати усіх нас.
Хоча від людей мала великі кривди і прийняла шлях земних страждань, уготований їй Богом.
Спочатку з нею хотів розлучитись чоловік Йосип, бо не вірив, що понесла дитя непорочно.
Потім скиталась по світах, піддавалась щоденній смертельній набезпеці для порятунку малого сина, щоб за наказом Ірода його не вбили, як всіх малят в Іудеі.
Потім побачила публічну наругу над своїм сином під час його Шляху на Голгофу.
Знала, що страждає так за правду та любов до людей.
А вони надають перевагу найлютішому вбивці і рятують його, а не того, хто прийшов врятувати людство від гріха.
28 серпня ми відзначаємо велике дванадесяте свято – Успіння Пресвятої Богородиці. Це день завершення земного життя Пречистої Діви Марії, Богоматері, після якого Вона возз’єдналася зі Своїм Сином на Небесах, і звідти опікується людством та заступається за нас перед Господом.
Після воскресіння Христового для нас не існує смерті, адже Ісус Христос переміг її. Тому завершення земного шляху Пресвятої Богородиці свята Церква називає Успінням. Та на відміну від нас, Божа Матір перейшла у вічне життя душею і тілом, коли Її Син воскресив Її на третій день, а ми, християни, переходимо тільки душею.
Цього дня ми не сумуємо, але радіємо й прославляємо Господа. Адже після Успіння Пречистої Діви на небі у нас з’явилася могутня Покровителька та Заступниця, вища за ангелів і архангелів, Яка просить Господа про милосердя та благість для всього світу. Ми називаємо Її нашою Небесною Матір’ю та підносимо до Неї молитви, прохаючи про допомогу та небесне заступництво для себе та близьких.
«Під Твою милість припадаємо, Богородице Діво. Молитов наших в час журби не відкинь, але з бід визволяй нас, єдина Чиста і Благословенна. Пресвятая Богородице, спаси нас!»
Андрій Власенко
