– Не звик жалітися на життя, але ніколи не думав, що на старості вимушений був просити захисту. Раніше сам стояв горою за своїх ветеранів, бо багато років очолював ветеранську спілку, але вже всі повмирали, а мене залишили на цій грішній землі мучитися. Я інвалід першої групи. Маю хвороб мішок. Три місяці лікувався як не в одному госпіталі, то в іншому. А коли повернувся, побачив повідомлення, що мені відключили газ за несплату транспортування газу.

За серпень, поки мене не було, 170 кубометрів газу нарахували, хоча нікого в хаті не було… Мене це так обурило, бо я завжди все вчасно сплачував і у серпні заплатив.


Взяв квитанцію і поїхав у газову кантору. Начальник звинуватив мене, що я не хочу платити. Мовляв, он інші пенсіонери з двох тисяч пенсії можуть проплатити, а у мене вдвічі більша — і борги... Показую квитанцію, пояснюю, що завжди ще переплачую, але мене ніхто не чує.

Аж оскаженів від такої несправедливості... Згарячу взяв і написав заяву, щоб мені зовсім відключили газ. Вирішив дровами палити, аніж терпіти таку зневагу. Приїхали хлопці, стали викопувати труби, які я за свої кошти купував, бо сам 14 років тому тягнув газ до хати. Але схаменулися і пожаліли старого. Попросили забрати заяву на відключення від газу, але пломби з лічильника так і не зняли. Газовики знайшли іншу причину — туалет біля котла. У мене дружина важко хвора була, не міг її тягнути далеко, тому поближче облаштував туалет. Вона, бідолашна, минулого року померла, тепер зостався геть самотнім...

Пішов зі своєю бідою у Жмеринську райдержад­міністрацію. Раніше мене там радо зустрічали, а цього разу чиновниця у кабінеті як з кілочка: «А ви за кого голосували? Мене не підтримали на виборах, то йдіть до того, кому віддали свій голос». А потім опам’яталася і як подачку кинула: «Подзвоню у соцзабез, щоб вас прийняли». Та я туди і без дзвінка ходив і вирішував свої питання. А до цієї «газдині» більше ні ногою...


Тут мій світ похитнувся... Не розумію, за що мені таке? За те, що після війни школу на 360 учнів збудував? За те, що вчителював там — хімію і біологію дітям викладав? За відмінника освіти? За ветеранську спілку? За мої гуморески, бо вже дуже багато років сам пишу! 9 збірок своїх уже видав, може, встигну ще 10-ту — ювілейну – надрукувати... Відчував себе ягням перед вовками... Про це і байку написав. Та не до душі вона у великих ка­­бінетах...

Куди тепер звертатися? Люди порадили йти в народну газету «33-й канал» і все розповісти, щоб усі знали, як тепер з ветеранами поводяться. Раніше давали пільгових 300 кубів на опалювальний сезон, а при теперішній владі — не лише пільги забрали, але й за оплачене від­ключили...

Начальник Жмеринського відділення АТ «Він­ницягаз» повідомив наступне:

— 5 серпня Жмеринським відділенням АТ «Вінницягаз» у с. Жуківці за адресою проживання Маніленка Т. М. було припинено газопостачання шляхом опломбування вхідного крану. Дані заходи були здійснені з технічних причин відповідно до п. 5.7 «Правил безпеки газопостачання», затверджених наказом Міністерства енергетики від 15.05 2015 р. № 285, а саме: несправностей оголовків димових і вентиляційних каналів; відсутність тяги в димових та вентиляційних каналах; невідповідності системи газопостачання житлового будинку проєктній виконавчо-технічній документації (влаштування санвузла в приміщенні, де встановлено газовий котел, замуроване вікно з кватиркою в приміщенні кухні, у якому знаходиться газова плита, що унеможливлює надходження повітря з вулиці до приміщення.

Людмила Поліщук

Від редакції. Звертаємося до усіх компетентних органів зробити усе необхідне, щоб Тарас Максимович міг комфортно перезимувати ще не одну зиму, бо він цього більше будь-яких представників влади заслужив. І навіть якщо мають місце якісь порушення, сподіваємося, знайдуться й ті, хто зможе їх усунути з найменшою шкодою для поважного господаря. Зобов’язуємося в наступних номерах газети написати про цю добру справу. Як і про те, чи не залишиться ветеран сам на сам зі своєю проблемою.