… Виїхали пізно ввечері 19 грудня. Погода неабияк розгулялась  — сніг з дощем, ще й сильний вітер. А попереду тисяча кілометрів до Волновахи без зупинки, без відпочинку…

Очолив волонтерський загін протоієрей Михайло Бабій, настоятель храма Святого Архістратига Михаїла ПЦУ, військовий капелан в/ч 3008 Нацгвардії України.

– Слава Богу, що є небайдужі вінничани, готові підтримати наших воїнів, можливо, навіть віддати останнє. Це не олігархи, це прості люди, скромні підприємці, яким теж нелегко у кризовий час, – сказав отець Михайло. – Вони розуміють, що поки бійці воюють на передовій, у всій Україні мирно.  Нині на алтар свободи покладено дуже багато життів, пролито багато крові. Тут, у Вінниці, ми повинні тримати тиловий фронт. І остаточно звільнити Україну від російського ярма, яке пригнічує її більше трьохсот років!

Волонтери пакують у вантажний “Фольксваген” подарунки на передову, які вони збирали два тижні.

– Веземо 30 кг іванівської ковбаси від Петра Максимчука, сало від Наталі Кравчук, часник, цибулю, крупи, хліб, сир твердий, солодоші, каву, чай, маскувальні сітки, – розповіла Олена Кучер, голова правління БФ “Волонтер-1”. – Вінничани допомагають активно, наприклад,  Катерина Іванівна зліпила сотні вареників, її жартівливо називають “кухонним комбайном”. Вінничанка Марія Удалова, незважаючи на перенесений інсульт, сплела вісімдесят (!) пар шкарпеток із ниток, які принесла їй Ганна Марусіч. Зараз теплі речі бійцям дуже потрібні, а тримати  ноги в теплі — це найголовніше.

Кошти на ремонт “Фольксвагена” виділили фірми  “Гремпіс”, “Гуртовня”. Водій  Петро Грибенко каже, що вночі їхати легше, бо на трасі менше машин. А дорога йому добре знайома, адже він не вперше тримає курс на Донбас, у 53-тю механізовану бригаду ім. Володимира Мономаха.

Ірина ЗОНОВА