Що подарувати людині, котра і так має все? Мабуть, з такою проблемою стикався чи не кожен з нас. Але хочу розповісти про одну свою знайому та її неймовірну історію.
Якось багаті сусіди запросили її на весілля своєї дочки. Вони знали, звичайно, що Ірина ледве зводить кінці з кінцями. І тому відразу сказали: мовляв, дарувати нічого не треба! Ми знаємо ваше становище, навпаки, ми хочемо вас пригостити і порадувати. Приходьте! Будемо раді!
Вони щиро запросили, від душі. Рідкість, звичайно, але, на щастя, таке ще трапляється в нашому житті. І можна було піти, подивитися виступи артистів задарма, смачно поїсти і ще додому забрати купу всього. І Ірина пішла. Одяглася гарно і пішла. Але йти без подарунка або дарувати щось дешеве вона не захотіла, хоча ж у багатих все є. А дорогих подарунків їм надарують такі ж багатії, їх друзі та рідні.
Іра купила дві витончені срібні ложечки в оксамитовій коробці. Дорогі, авторської роботи. Дуже дорогі для неї. Вона хотіла пальто купити на ці гроші, а купила ложечки. Тому що хотілося їй від душі привітати сусідів, віддячити за запрошення і зберегти свою гідність.
І ложечки молодій нареченій дуже сподобалися. Вона зраділа і рідним показала. Правда, всі стали говорити: «Ну навіщо ви тратилися!» Але Ірина тільки посміхалася і вітала молодих. Чомусь вона відчувала приплив сил і щастя.
Найцікавіше, що з того дня їй стало щастити. Знайома запропонувала іншу роботу, там платили набагато більше. Потім стали будувати дорогу на околиці, і за її маленький садовий будиночок, котрий потрапив «під знос», дали пристойну компенсацію. Дуже пристойну.
Ірина купила квартиру на ці гроші. І за рік ціна на цю квартиру піднялася удвічі. Потім знайшовся підробіток. Потім познайомилася з лікарем з іншого міста, людиною порядною і дуже забезпеченою. А потім створила з ним сім’ю вже тоді, коли і не мріяла про це.
Вона пам’ятала про ложечки і вважала той подарунок початком свого щастя. Із багатими сусідами їх доля розвела по різних містах, але вони й досі чудово спілкуються.
Є така імітаційна магія: кинути монетку у двір багатого сусіда. Без злого наміру, без заздрості, як кидають монетку в фонтан або в море. Якщо ти дав багатому, ти і сам багатий. Якщо ти зробив подарунок тому, хто живе в достатку і нічого не потребує, то ти теж не потребуєш. Ти пропонуєш долі новий сценарій. І морально відчуваєш себе інакше.
Це спосіб налаштувати себе на успіх. І приказки «гроші до грошей, а злидні до злиднів» вже не матимуть сенсу. Але ця магія може діяти тільки тоді, коли все буде зроблено щиро. І коли багаті не дивляться на тебе, як на людину другого сорту... Кажете — казка і такого не може бути? З моєю знайомою таке вже сталося.
Ганна Кирилюк
