Путлерівська приказка: “Нравится – не нравится, терпи моя красавица”, не даремно була сказана президенту Франції Макрону. Схоже, московія своїми смердючими портянками, лаптями та махоркою хоче засмердіти не лише Україну.

Міжнародна політика РФ стає відверто агресивною по відношенню до більшості цивілізованих країн. Можем повторить, – кажуть російські вожді про Берлін, Париж, Варшаву, Ригу та Вільнюс.
Зараз повторюють Чечню, в Україні. Підступно, брехливо і по-кацапськи агресивно та антигуманно.

Але Україна стоїть, і показує чого насправді варта розпіарена “друга у світі армія”. Збирались за два дні закидати українську армію своїми допотопними шапками. Вже минув місяць.
Збирались за тиждень повернути Україну у свій Мордор. Не хоче красавіца. Має власну версію приказки: “Насільно міл нє будєш!” Має гордість, має волю має дуже багато друзів у всьому світі, які у важку годину прийшли їй на допомогу.

І зовсім іншими очима подивилися на росію, яка виплекала в себе справжій фашистський режим. Яка сіє смерть і розруху, знищує цивілізацію і світовий порядок. Хіба нормальній людині в будь-якій країні сподобається такий терористичний руський мір?
Не даремно ж при вході в кафешки по Європі зараз пишуть, що забороняється заходити собакам та росіянам. А ображений путлер знову всіх лякає, що “нє позволіт антіросійской істєрії во всйом мірє!”
Мол буду вам плювати в обличчя, брехати і вбивати, а ви мені посміхайтесь і аплодуйте.

Дєдушка, певно, вже навіть не усвідомлює, що, на відміну від російських свинособак, у світі живуть люди, котрі себе поважають. Серед них і українці.

Тепер про імітацію російсько-українських переговорів, які міжнародні терористи ніби намагаються вести. Московія, словами очільника переговорної групи, помічника путіна Володимира Мединського, ніби розуміє, шо зараз на кону саме існування Росії, але в могилу хоче потягнути ще й Україну.

Попри одностайне рішення міжнародного кримінального суду ООН, НАТО та ЄС, кремлівська хунта не збирається припиняти війну в Україні. Аж до повного досягнення мети “спецоперації”: окупації незалежної держави, розчленування її на квазіреспубліки, денаціоналізація та демілітаризація. Іншими словами – колонізація.

Українська сторона ці вимоги вважає неприйнятними. Бо український народ заслуговує на кращу долю, ніж зазомбовані фашисти московити. Цікаво, що після чергової порції військової допомоги з боку українських партнерів, путлерівці вже міняють риторику.

Тепер, ніби, через “Істотно знижений потенціал ЗСУ вони можуть зосередити основні бойові зусилля на досягненні головної мети спецоперації – звільненні Донбасу”.
Виходить, що десятки повністю знищених українських міст – це так, попутно? Тобто Суми, Чернігів, Харків та Миколаїв насправді не треба було ні від кого звільняти?

Немає межі цинізму, та ніколи не буде в країні, де все замішано на війні і брехні. Слава Богу, що це уже зрозумів увесь світ. І, навіть, з трибуни Європарламенту послав: “Рускій воєнний корабль, іді на…уй!”

Україна платить дуже велику ціну, щоб стримати третю світову війну, розпочату росією. І світ має про це пам’ятати. Як сказав президент Зеленськмй, ми не окраїна і не жебраки. Ми велика європейська нація героїв, якій знову Господь доручив рятувати світ від дикої фашистської орди.Тому Україна переможе.

Анатолій Петраченко