Жорстокої, кровопролитної та руйнівної агресії, яку прикликали до нас в тому числі і підкуплені путіним за п’ять мільярдів доларів українські колаборанти.

Їх заслужено називають п’ятою колоною. А простіше кажучи – це гниди та іржа, яка увесь час після розпаду СРСР роз’їдала Українську державність. Всілякі януковичі, медведчуки, шарії, ківи та інша диверсійна мерзота, що задурманювала голови українцям з найвищих державних трибун.

Нарешті закон прийнято

Його метою є захист незалежності і суверенітету України від політичних сил, діяльність яких має характер колабораціонізму і спрямована на повалення державного ладу, знищення і підміну національної ідентичності її громадян.

Закон накладає обмеження на політичні сили, які виправдовують збройну агресію проти України, зокрема через представлення її як внутрішній, громадянський конфлікт, а також тих, які заперечують окупацію українських територій.

Під обмеження потрапляють політичні сили, які виправдовують осіб, причетних до агресії проти України.

Але, здається, після неодноразових фактів виявлення серед священників УПЦ МП російських диверсантів, вже можна говорити не лише про політичні партії.

Адже громадські об’єднання, особливо такі організовані, як національні церкви, мають бути на боці своєї держави і свого народу в часи найважчих випробувань. Натомість УПЦ МП досі продовжує підтримувати московську космополітичну церкву, яка благословила війну росії проти України.

Культові споруди УПЦ МП ставали притулком для ворожих диверсантів та схронами зброї для мережі кремлівських шпигунів, які зараз по всій Україні наводять рашистські ракети на життєво важливі об’єкти військової та цивільної інфраструктури.

Навіть Священний Синод 12 травня показав, що УПЦ МП куплена фсб, бо боїться відкрито назвати вторгнення російської армії повномасштабною війною проти незалежної країни

А спроба звинуватити українських вірян у переході до ПЦУ – хіба не заклик до путіна “спасать істінноє православіє”, знищуючи українські міста та села, убиваючи мирних людей та дітей?

Хіба це не відкрита колаборація? То чому ж підписаний закон обмежився лише забороною проросійських політичних партій? Тому не зовсім розумію позицію Голови ВР, який каже, що цей закон не розглядатиметься до кінця війни.

Анатолій Петраченко,
вінничанин