«Примус до миру» в «годину бика»
Президент Сербії Вучич знов виступив транслятором намірів Кремля: номінальні погрози глобальною війною, але реально – пропозиція завершити війну на кордонах Донбасу.
«Перспектива світової війни турбує мене найбільше. Я боюся, що буде набагато серйозніший військовий конфлікт, ніж зараз. Сподіваюся, що не на Балканах. Ми зробимо все можливе, щоб урятувати сербський народ та Сербію». А після того, як Росія вийде на лінію Слов’янськ-Краматорськ-Авдіївка, Путін виступить із пропозицією до Заходу. «Якщо вони її [пропозицію – ОГ] не приймуть, на нас усіх чекає пекло. А вони її не приймуть».
Версію про бажання Росії вийти з програшної для неї війни підтверджує і практично одночасна заява заступника МЗС Росії Андрєя Руденка: що майбутня мирна угода з Києвом має «фіксувати» нейтральний, позаблоковий і без’ядерний статус України, а також «визнання наявних територіальних реалій» (тобто, окупацію Криму й Донбасу). А головне – Кремль цим позначив, що хоче переговорів: «Якщо Україна висловить бажання повернутися до столу переговорів, ми готові позитивно відреагувати».
Як я вже неодноразово казав, Путін не ідіот, навіть якщо живе у якійсь власній реальності. Він вже певний час розуміє, що з наявними залученими ресурсами вести далі війну він не може. Все – сили скінчились. Або треба ризикувати всім і переводити всю країну на воєнні рейки, оголошувати, серед іншого, тотальну мобілізацію, котра найімовірніше спричинить масовий спротив громадян і головне – регіонів, що й без того готові відвалитись від імперії. І в результаті з високою ймовірністю режим Путіна буде повалено його ж оточенням. Або треба оголошувати цілі «СВОР» досягнутими і виходити з війни – для чого максимально залякати і українців, і найменш впевнених європейських союзників України.
Для залякування Путін активно користає Лукашенка (ядерні погрози) і Вучича з Орбаном (залякування європейців перспективами інфляції, відсутності тепла й електрики взимку тощо).
Тлом для сьогоднішніх заяв Кремль зробив обстріл Вінниці: концертного залу, будинку побуту, медично-діагностичного центру. В принципі, якщо згадати історію РФ, це типовий сценарій для них: коли провалюються їхні військові плани і ситуація змушує їх відступити, вони негайно скидають бомби на котресь мирне місто і нищать максимум цивільних (так було, зокрема, з Нагірним Карабахом і бомбуванням Баку). Супроводжується таке ультиматумом, котрий по суті – умови мінімально болісного для Росії виходу з ситуації.
В Кремля це зветься «примусом до миру»
Отже, в четвер Путін спробував обстрілом Вінниці і заявою Вучича про «глобальну війну» налякати ЄС, а через МЗС РФ запропонував вихід з ситуації – відновити переговори і визнати за Росією всі окуповані нею території, і тоді «пекла» не станеться.
Спроба очікувана, але апріорі невдала. І ми, і союзники знали, що чим ближче до повноцінних поставок за ленд лізом, тим більш тиснутиме на нас переляканий Путін. Напади будуть жорсткішими – як останнє напруження сил агресора перед переламом (або завершувати цю ідіотичну історію, або переводити всю Росію на воєнні рейки і оголошувати тотальну мобілізацію). Ми чекали цього.
Недосяжний для ППО РФ HIMARS і практично невідворотні протикорабельні комплекси Harpoon стали тими аргументами, котрі чітко позначили дуже обмежені, м’яко кажучи, можливості Росії щодо сучасного озброєння НАТО.
Нагадаю, ЦЕ ВСЕ ЩЕ НЕ ЛЕНД ЛІЗ.
До серпня мінімум атаки окупанта будуть настільки жорсткими, наскільки в них ще є залишків ресурсів. Ми маємо бути до цього готовими.
Фактично, зараз триває «година бика» – найтемніший час напередодні світанку, коли найбільше смертей, але найбільше й народжень. Але попереду сонце перемоги.
Джерело: https://censor.net/ua/b3354215
Алексей Голобуцкий
політтехнолог
