Триває російсько-українська війна – кривава, жорстока, підступна. Три з половиною століття московити намагаються знищити нас, нашу мову, культуру й віру. Те, що вони чинять в Україні з моменту широкомасштабного вторгнення, світова цивілізація ще не бачила. Російські військові знищують українські міста й села, вбиваючи й тероризуючи жителів. Українські ж мужні воїни сміливо й ефективно протистоять агресії, захищаючи рідну землю й демократію, виборюють право людини на свободу й життя в сучасному світі.

Ще в березні 141 країна засудила вторгнення росії в Україну та вимагає від рф негайно вивести війська з української території. 14 квітня Верховна Рада України визнала росію державою-терористом, а її політичний режим – неонацистським. Сейм Литви 11 серпня визнав росію спонсором тероризму, такий же законопроєкт зареєстрований 14 вересня в Сенаті США. Нещодавно росію виключено зі сторін Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод. Ми є свідками неймовірного, славетного контрнаступу українських сил оборони, звільнення українських територій.

Безперечно, такі ж перемоги мають бути на всіх фронтах боротьби – і в релігійному житті теж, адже відомо, що московський патріархат віддавна пропагує російські наративи в українських церквах. Тому щиро тішимося, що багато релігійних громад МП вже проголосували й перейшли до ПЦУ.

Проте запекла боротьба за перехід місцевої церкви до ПЦУ в нашому селі Вербовець Могилів-Подільського району точиться вже три з половиною роки

Після отримання Томосу в січні 2019 року, коли ПЦУ набула канонічності, настоятель нашого храму Покрови Пресвятої Богородиці, що був під юрисдикцією УПЦ (МП), О.В. Лучин таємно зібрав 23 своїх прихильників, які підписалися за подальше існування церкви під московським патріархатом. Але, як написано в Євангелії, «нічого немає таємного, що не стало би явним». Обурені таким вчинком віряни села Вербовець 2 лютого 2019 року зібрали збори: після голосування було визначено, що 91 особа підтримала перехід церкви до нової – Православної Церкви України, а 17 осіб проголосували за московський патріархат.

Здавалося б, усе очевидно: переважною кількістю голосів люди продемонстрували, що хочуть ходити до своєї, української, а не московської церкви! Проте священник О.В. Лучин не погодився з ухвалою громади й не захотів переходити до ПЦУ – і з того часу він із прихильниками почали судову тяганину.

Зрештою, в липні 2021 року було зареєстровано довгоочікуваний статут ПЦУ, що жителі сприйняли як перемогу, адже до того вони мусили проводити богослужіння зі священником ПЦУ за будь-якої погоди на вулиці під храмом, тоді як Лучин О.В. продовжував службу всередині.

Однак реєстрація статуту не зупинила московитів – ті знову почали «штурмувати» суди району, області й м.Києва (треба сказати, що на оплату послуг адвоката увесь цей час люди збирали, хто скільки міг, самотужки, аби лише мати можливість молитися в українській церкві).

І ось 29 липня 2022 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення на користь церкви московського патріархату – отже, прихильникам московської церкви зрештою вдалося знайти суддю, який в умовах російсько-української війни підтримує «рускій мір». Суддя Літвінова М.Є. вирішила, що в нашому селі має панувати московський патріархат. Але не ми. Ми не відступимо і віримо, що правда переможе – як перемагають українські мужні захисники в страшному кривавому протистоянні з російськими нелюдами на війні. Якщо ні, за що ж тоді гинуть наші діти, за що воюють наші односельчани?!

Є гарні слова з пісні «Дорога до храму»:

Не ховай своє щастя за браму,
Творити добро й милостиню спіши,
Бо немає, немає дороги до храму,
Якщо храму немає, немає в душі.

Прихильники московського патріархату, шукайте дорогу до храму не в судах, а у своїх душах! Нині маємо тримати оборону від російських посіпак разом, усі сили спрямовувати на перемогу! Тому в Україні не місце московській церкві, не місце їй і в нашому селі.

Віряни релігійної громади
Православної Церкви України села Вербовець
Могилів-Подільського району Вінницької області