Повернусь – не пробачу

Вінничанин Андрій Грачов ще в 2014-му написав відомого листа Порошенку з-під  Донецька, де за аеропорт йшли жорстокі бої. Потім очолював ветеранський відділ при ОДА.  З початку повномасштабного вторгнення написав відкритого листа в якому назвав всіх чоловіків призовного віку, які не на фронті «сцикунами», тепер обіцяє відплату після повернення тим, хто розуміє…Що, чого і кого – далі у його зверненні:

– 00.00 не спав, але підкинуло від того, що з’явилось світло. Знаю, що на годину, можливо і ні. Але ловлю мить, щось написати.

Багато днів спостерігаю за постами знайомих. Десь погано, десь ще гірше.

Але Ви тільки уявіть!!

За останню неділю я втратив 12 друзів. Вони загинули.

Я навіть вже не знаю, хто якого числа, не встигаю дізнатись де і при яких обставинах.

З 24 лютого, ця цифра перевалила за 200 чоловік.

Це просто жахххх. Я навіть не намагаюсь виставити світлини того чи іншого… їх просто неймовірна кількість…

Ви можете це уявити????? І це всі мої друзі, знайомі, з якими в свій час ми пройшли, здавалося б найгірші часи.

А в цей час я бачу, як інші виставляють фотки із-за кордону, десь с кафе, ресторанів…

Вас тоді нічого не хвилювало і сьогодні теж.

Найцікавіше те!!! Що я отримую повідомлення від людей, з якими я знайомий, десь далеко, «Андрюха чим допомогти?»

Але більшість лишається в тіні, більшість чогось чекає.

Є навіть дуже високі і авторитетні люди. Ви теж в тіні!

Але допомогу і підтримку ми отримуємо від зовсім інших людей.

Це життя, це війна! Вона показує, хто є хто!!!

Якщо я виживу, я завжди згадаю про те добро і про тих людей, які всім нам допомогали. І це ті люди з ким ми не могли знайти спільну мову, це люди з ким я раніше ніколи не сидів за одним столом, а з деяким ми навіть ворогували. Але війна цікава штука… Я зустрічаюсь пліч о пліч з ними. Ми один одного підтримуємо.

Я думав, що після 2016 року моє життя змінилось.

Ні!Воно змінюється  саме зараз.

Я обіцяю, що ніколи не забуду про те добро яке Ви робите.

Я не буду зараз перераховувати всіх, бо боюсь когось пропустити.

Але всі Ви є і будете на моїй сторінці після цього посту. А деякі вже давно тут.

Я обіцяю ніколи цього не забути.

Обіцяю!  А іншим раджу інше! Сходіть в церкву і поставте свічку за упокой моєї душі!

Бо якщо, коли я повернусь, я поставлю багато свічок!

І те, що ви там витворяєте, ми все бачимо!

Я обіцяю вам цікаву і кольорову мить.

Насолоджуйтесь, допоки мене нема у рідній Вінниці.

Все буде по іншому! Все буде Україна!!!

Обіцяю!!!

Андрій Грачов