Здавалося б, такого не може бути, тому що це суперечить всякому здоровому глузду, людяності та порядності. Розповідь нашу можна охарактеризувати як «…не ведают, что творят…» Таке відверте знущання, приниження, відчуття безкарності та відчаю важко уявити… Все довелось пережити нам, жителям села Заболотне Крижопільського району Вінницької області.
І від кого б ви думали? А від наших органів місцевого самоврядування… Яким чином? Наш сільський голова вирішив ввійти в історію села (а, може, й України)… чим би ви думали? Добрими ділами? Ні, помиляєтесь… Відбиранням колодязя із столітньою історією у громади села, тобто у своїх виборців!!!
На сесії сільської ради від 19.12.2017 року (якраз на Миколая, вирішили, мабуть, зробити подарунок громаді) депутати проголосували за те, щоб передати у приватну власність жителю м.Бердичів колодязь загального користування, яким громада користувалась протягом ста років…
Ми не сиділи склавши руки, спокійно спостерігаючи, як нахабно веде себе місцева влада… Яка кількість документів була зібрана по цій криниці – навіть уявити не можете!
Заяви в поліцію, звернення в райдержадміністрацію, величезна кількість заяв, звернень до сільського голови, комісії, перевірки, акти обстеження, підписані жителями села та старожилами (яким вже блище 90 років)…
Все проігноровано, ні один із депутатів не виступив на захист громади, ні один не встав і не сказав: а що це ми творимо?
Проголосували одноголосно, одним розчерком пера залишили людей без права користуватись колодязем… Шок, втрата віри в справедливість… Отак наші дорогі депутати подякували своїм виборцям.
Але таки ще жевріє вогник надії, стукаємо в двері і надіємось, що хтось нас таки почує і допоможе нам у цій боротьбі…
Готові до діалогу, маючи на руках цілу теку доказів.
Від імені жителів села Заболотне – Марина Маланська
