Якщо під час одного такого удару окупанти випускають в середньому по 70-90 штук смертоносного залізяччя неймовірної вибухової сили, то не складно порахувати скільки жахіть воно принесло починаючи з жовтня.

Я зараз не кажу про майже щоденні ворожі обстріли “Кинжалами”, “Іскандерами”, “С-300” та різними іксами та шахедами . Їх з 24 лютого були тисячі. Таких, як 14 липня прилетіли у центр Вінниці, знищили будинок культури, медичний центр, пошкодили сотні навколишніх приміщень, в тому числі і нову церкву московського патріархату. А, найстрашніше, забрали більше сорока безневинних життів мирних жителів. І ще сотню зробили каліками.

Певно, не вистачить паперу, щоб перерахувати всі кремлівські привіти-прильоти по Вінниччині та інших містах і селах України. І за кожним – десятки жертв, жінки, діти, старики. І за кожним знищені будівлі, пологові будинки, спалені автівки, перебиті газогони, лінії електропередач. І за кожним та всіма разом – неймовірне горе та страждання сотень тисяч, мільйонів людей. Значно більшої кількості, ніж всього проживає на території Білорусі.

Після десятого масованого ракетного удару рашистів по Україні 29 грудня, думаю, уже не варто пояснювати, чому згадую БР і далі говоритиму про путінського козачка Лукашенка. Пригадуєте, як на другий чи третій день повномасштабного вторгнення російської армії на територію України, зокрема, і з боку Білорусі, так і невизнаний президентом сателіт кремля вже сидів у кабінеті Путіна і молов якусь маячню про “Прівєнтівний удар”, виправдовуючи агресію. І нав’язливо намагався показати якусь розмальовку-карту. Його фраза: “А я вам сейчас покажу откуда готовился удар по Белоруси” уже стала безсмертним мемом.

І тепер лідер країни, який пропустив через свою територію величезну рашистську армаду на Київ, розмістив у себе тисячі одиниць військової техніки та десятки тисяч військових, влаштовує істерію. Пан Лукашенко, навіть, “здивованоий”, що під час масованої російської атаки по Україні, зокрема і по прилеглих до білоруського кордону районах, випускаються тисячі рашистських ракет. Можливо, чоловік, навіть не здогадується, що путінські бойові ракети несуть смерть його сусідам – українцям, які змушені себе захищати. Він робить невинний вигляд, що з боку окупованої Путіним Білорусі не випускалися ракети по Україні. І не піднімалися в повітря штурмовики та бомбардувальники із червоними зірками та бомбами й ракетами на борту.

Мінський диктатор вдає, ніби військо мародерів з триколорами та георгіївськими стрічками не продавало в білоруських містах та селах вкрадені в українців автівки, кондиціонери, ноутбуки, пральні машини та унітази і білизну. Чи не відправляло білоруською поштою посилки з награбованим на мокшу, у глибинну Московію.

Хоча, людина з такою “потужною” військовою кар’єрою та “вражаючим воєнним досвідом”, мала би розуміти, що безпосередньо брала участь у розв’язанні страшної континентальної війни. Думаю, що Лукашенко це розуміє. Як і те, що в такій страхітливій війні, коли в небі літають тисячі потужних бойових ракет, може трапитись що завгодно. Навіть на території сусідніх країн.

До прикладу – вже двічі рашистські ракети чи їхні уламки, прилітали на територію нашої західної сусідки Молдови. Перелітали вони й через польський кордон. То чому одна з 5 тисяч ракет, випущених агресором не могла “заблукати” і в бік Білорусі? Для чого ж істерити, якщо це прямий наслідок “Прівєнтівного удару”, пане Лукашенко. Ви ж самі хотіли війни і чекали разом із своїм кремлівським босом взяття Києва за три дні.

Але, як виявилось, війна річ непередбачувана. І її наслідки теж
можуть бути неочікуваними. Хоча, вже зараз зрозуміло, що для Білорусі та Лукашенка підтримана ним повномасштабна агресія вилізить боком. І не лише через санкції. В якийсь день, аби убезпечитись від чергового удару з боку Білорусі, туди в привентивому порядку можуть прилетіти якісь хаймерси та атакамси. Виключно по військових та інфраструктурних об’єктах. Як в даний час робить кремлівський союзник разом з Лукашенком.

До речі, офіційна точка зору України на випадок падіння ракети, чи її частин на території Білорусі не така емоційна. У Міноборони зазначили, що Україна готова до проведення об’єктивного розслідування падіння ракети. А також підкреслили, що Росія могла організувати провокацію – навмисно прокласти такий маршрут для своїх крилатих ракет, щоб спровокувати їх перехоплення в повітряному просторі над територією Білорусі. Повітряні сили ЗСУ відкидають свою причетність до даного інциденту. Українська сторона, залишаючи за собою безумовне право на оборону і захист власного неба, готова до проведення в Україні об’єктивного розслідування інциденту, що стався 29 грудня в небі над територією Білорусі внаслідок відбиття масованого ракетного удару РФ.

Але прості українці кажуть, якщо ж Лукашенко, у змові з Путіним, шукає приводу для вторгнення білоруськорашистської армії і відкриття другого фронту проти України, то нехай знає, що відповідь буде належна. Мовляв: “Дивись бавовняні хроніки на аеродромі в Енгельсі та інших “захищених тилових об’єктах “другої армії світу”.

Анатолій Жучинський,
журналіст