”Я не хочу апрель”
Мені потрібен квітень!
Я не люблю ”сирень”
Лише бузкові квіти!
І ”марту здесь не быть”
А березню і травню,
І Україні – жить!
І людям її славним!
А ”родина” твоя
Огидна і бридлива –
У мене є своя
Найкраща Батьківщина!
І твій ”родной язык”
Для мене сичить ядом
Я не забуду вік,
Як ви нас вчили градом.
Як пулями сікли
І пам’ять розбивали,
Щоб в ноги впали ми
І вам рабами стали.
І ”щи” я не люблю,
А лише борщ і сало
І ”песен не пою”,
А пісні я співаю.
Я мовою живу
І нею розмовляю,
А ”русскую страну”
До скону зневажаю.
Я слово лиш одне
Скажу на вбивчій мові,
Війни вам ”не прощу”
Нізащо і ніколи.
Де Перемога йшла,
Там вишня розквітала!
А в ”русских болотах
победа подыхала”!
Де мову соловей
Витьохкує й колише –
”Не зацветет апрель”,
Розквітне лише квітень!

Наталія Матвієнко