Усім землевласникам, що володіють державними актами про право власності на землю так званого «старого зразка», слід переоформити свою ділянку та отримати кадастровий номер. Чому це варто зробити та що загрожує власникам таких державних актів? – запитали в експерта, директора Вінницького інституту землеустрою Ярослава Ярославського.
Як зазначає фахівець, застарілими вважаються державні акти, видані з 1992 до 2002 року, оскільки вони можуть не містити інформацію про кадастровий номер земельної ділянки.
«Загалом існує декілька видів таких державних актів і чітка хронологія періодів їх реєстрації. По-перше, державні акти червоного кольору — видані з 1992 по 2002 роки, не були внесені у загальну базу Державного земельного кадастру, що була запроваджена у 2003-му році. Таким земельним ділянкам не присвоювались кадастрові номери. Натомість держакт міг мати дані щодо декількох земельних ділянок з різними цільовими призначеннями. Документи зеленого кольору, видані у період з 2002 по 2008 роки, вже містять кадастровий номер, але, у зв’язку з недосконалістю системи, він може бути не внесений у Державний земельний кадастр. І останній — синій, що видавався з 2009 по 2012 роки, є оновленим зразком, що відповідає чинному законодавству. Проте для розпорядження правами щодо земельної ділянки необхідно отримати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», — пояснює Ярослав Ярославський.
Експерт переконує, що усі державні акти старого зразка є дійсними й так само є підтвердженням права власності на земельну ділянку. Втім, сьогодні головною умовою для проведення будь-яких юридичних операцій із землею є присвоєння ділянці кадастрового номера.
«Фактично це запорука вільного розпорядження власністю. З наявністю кадастрового номера земельної ділянки людина може здійснювати з нею різні операції та укладати цивільноправові угоди продажу, оренди, дарування чи спадкування, а також використовувати землю як заставу у банку. Окрім того, оцифрування відповідних відомостей про ділянку та подальше внесення їх до Державного реєстру речових прав зможе захистити майно та убезпечити власників землі від шахрайських оборудок. Тож дотримання усіх процедур в інтересах самих землевласників», — підкреслює очільник Вінницького інституту землеустрою.
Чітко встановленої дати, до якої власники землі повинні змінити державні акти, немає. Однак експерт радить не відтягувати з цим. Щоб оформити документи, землевласнику варто звернутися до землевпорядної організації для розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що є передумовою для внесення відомостей про земельну ділянку в Державний земельний кадастр та присвоєння їй кадастрового номера.
Спілкувалась
Каріна МАЄВСЬКА
