Кобзар змінив сцену на окопи війни

На Великдень Бог забрав до свого Небесного війська чи не найбільшого патріота Ямпільщини – гальжбіївчанина Владислава Побережного. Військовий загинув 16 квітня поблизу н. п. Хромове Бахмутського району на Донеччині. Майже місяць захисник вважався безвісти зниклим. І минулого тижня тисячі людей навколішки прощалися із Героєм.

Земляки розповідають про Владислава Побережного як веселого та драйвового музиканта, який змінив сцену на окопи розвідника.

– Владислав Побережний серед побратимів мав позивний Кобзар. Він був дійсно символом української національної культури. У мирному житті всього себе віддавав сцені та музиці, свою любов вкладав у сім’ю та виховання 4-х дітей, вільний час не шкодував для волонтерства. Він добровольцем пішов воювати і зберіг для нас та майбутніх поколінь власні фото і відео з самих окопів околиць Бахмута. Саме тієї дороги життя, обороняючи яку, він віддав своє, — діляться спогадами ямпільчани.

Відомо, що ще з початку війни, у 2014 році, Владислав Побережний разом із колективом «Подоляни» збирав кошти на потреби ЗСУ. Він став першим на допомогу волонтеру та журналісту Василю Кізці. Разом вони пройшли нелегкі шляхи.

– Твердження про те, що музиканти йдуть останніми в бій, спростоване Владом Побережним. Він пішов у бій першим. Проміняв службу у військовому оркестрі на пекло у розвідроті. Нам його бракуватиме, — прощався із однодумцем Василь Кізка.

Син Владислава Побережного Микола особисто поїхав у Бахмут, щоб забрати тіло батька.

– Кажуть, що в мирному житті сини хоронять батьків, а під час війни — батьки синів. У моїй сім’ї вийшло навпаки. Я забрав батька з його полеглими побратимами 13 травня, під вечір, так, як він мені і сказав уві сні: «Забереш мене з цього Бахмута в суботу». Дякую хлопцям 92-ї бригади. Вічна пам’ять, жодному рашисту не пробачу… Слава героям! Помстимось, — пообіцяв син.

Ярослав був військовим розвідником

У Браїлові прощалися з молодим військовим розвідником Ярославом Терземаном, який загинув 16 квітня біля с.Хромове на Донеччині. Довгих 28 днів Ярослав вважався безвісти зниклим, оскільки загиблого Героя разом з побратимами неможливо було евакуювати з поля бою. Батько, Василь Вікторович, теж військовослужбовець ЗСУ, доклав чимало зусиль, аби евакуювати тіло сина з поля бою та поховати з почестями на рідній землі.

- Розумний, кмітливий, порядний, справедливий, надзвичайно позитивний та творчий – це все про Ярика, — згадують рідні та друзі.

- Завжди вів за собою, показував приклад героїзму і загинув як Герой, витягуючи з поля бою товариша, — згадують побратими.

Мама Героя Яніна у чорній вишитій сорочці до останнього пестила руки і обличчя сина... А хрещений батько Ярослава роздавав запашний коровай на згадку про свого похресника... Батьки, три сестри та уся громада у невимовній жалобі за талановитим та мужнім Ярославом Терземаном...

У громадах чорний смуток

Вороновицька громада знову у сльозах… На фронті загинув воїн-земляк Олександр Шеванов із с. Довгополівка. 18 травня йому було б лише 24... Відповідальний, добросовісний, життєрадісний та завжди врівноважений – таким запам’ятали захисника родичі, друзі й односельчани, таким Герой і залишався під час оборони України від ворога… Поховали Героя на Сумщині.

Погребищенська громада на колінах перед труною з прапором... 18 травня загинув уродженець Козятина, мешканець с. Соснівка Сергій Фурманчук. На війні чоловік виконував завдання стрільця-помічника гранатометника. Героїчно загинув поблизу н.п. Первомайське Донецької області, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України.

Луко-Мелешківська громада у жалобі… Під час виконання бойових завдань загинув житель с. Хижинці Віталій Яворський. Йому лише 41...

Вінницька громада прощалася із воїном Віталієм Медведським.

А 19 травня вічною дорогою повернувся додому в с. Гавришівка воїн Дмитро Петрунчак. З 2015 року він став на захист рідної країни. За проявлений героїзм нагороджений орденом «За мужність».

23 квітня під час важких боїв в Донецькій області, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, загинув могилівчанин — Сергій Усатий.

А 12 травня поблизу н. п. Озарянівка Бахмутського району на Донеччині загинув воїн Олександр Марківський.

Гайсинщина прощалася із солдатом ЗСУ Вадимом Мартинюком. Загинув 12 травня в Дніпропетровській області. Працював в аптеках Гайсина фармацевтом.

Василь Дишкант із с. Почапинці ще з 2015 року боронив від ворога рідну землю. Він гідно давав відсіч окупантам під Бахмутом та в інших місцях, де велись важкі та запеклі бої. Але 12 травня страшна війна забрала життя стрільця стрілецької роти однієї з військових частин.

Війна і важка хвороба здолали захисника з Турбова. Воїн Олександр Якубівський — житель с. Вахнівка – відійшов у вічність на 50-му році життя... У захисника залишились кохана дружина, улюблена донька та найкраща онучка, але смерть не щадить, і якби не війна...

На Донбасі, захищаючи країну від російсько-фашистських загарбників, 10-го травня загинув вінничанин Олександр Любчак. Його останній бій був біля Спірного у Донецькій області. Він отримав несумісні з життям поранення в результаті ворожого обстрілу з танка.

52-річний Микола Костюк, житель с. Вишківці, віддав своє життя за мир та свободу нашої країни. Чоловік на війні був водієм-механіком зенітного ракетно-артилерійського дивізіону. 14 травня у Бахмуті відбувся його останній бій...

Був вірним сином України і жмеринчанин Володимир Висоцький. Він до останнього виконував свій військовий обов'язок, служив радіотелефоністом розвідувального відділення – бойової розвідувальної машини. 11 травня поблизу Бахмута ворог забрав життя у воїна. Володимиру мало б виповнитися 36..

Олександр Ємелькін боронив рідну землю від ворога на Херсонському напрямку. Був учасником АТО/ООС. Без вагань взяв до рук зброю і став на захист своєї рідної землі в лютому цього року. Разом зі своїми побратимами воював на найважчих ділянках фронту, брав участь у запеклих боях, не давав рашистам захопити рідну землю.

18 травня у Погребищі попрощалися та провели в останню путь кулеметника стрілецького відділення Сергія Чайку. Був учасником АТО. З 11 квітня минулого року разом з побратимами боровся з ворогом. Але страшна війна не дала мріям Сергія здійснитися. Він героїчно загинув 11 травня поблизу н. п. Курдюмівка Бахмутського району на Донеччині.

Відзнаки за зачистку Бучі та Ірпеня отримав Ростислав з Барщини

21 травня загинув молодший сержант Ростислав Карий — командир відділення спеціального призначення. Ростислав — ветеран АТО, служив в президентському полку спеціального призначення.

З початку повномасштабного вторгнення пішов в територіальну оборону Києва, проводив зачистку в Бучі та Ірпені, після чого був направлений на оборону Херсона, далі – до Харківської області на Бахмутський напрямок. Має нагороду Президента України за участь в АТО та відзнаки за зачистку Бучі та Ірпеня. Кожен мешканець Барської громади схиляє голову перед відважністю, стійкістю та патріотизмом Ростислава.

Матрос Світайло залишив по собі світло...

Липовецька громада знову втратила свого вірного сина, захисника України Віктора Світайла з Нападівки. У мироному житті мав професію електромонтажника залізничного транспорту. Мав золоті руки та добре серце. З часом був призваний на строкову військову службу, яку проходив у Морфлоті. З 2014 по 2016 боронив єдність і цілісність України на сході. Виростив гідну зміну – його старший син Сергій в лавах ЗСУ виборює волю і незалежність України.

Матрос Віктор Світайло 16 травня загинув під час виконання бойового завдання у с. Новоекономічне Покровського району Донецької області.

Редакція газети висловлює щирі співчуття рідним загиблих героїв... Вічна слава і вічна пам’ять...

Сторінку підготувала
Людмила ПОЛІЩУК