В 1940-му 8 липня  засудили ракетно-космічного конструктора Сергія Корольова на 8 років у виправно-трудових таборах. За доносом недоброзичливця!

Але, всі в один голос твердили, що Корольову з таким терміном ув’язнення ще дуже повезло, бо ж творця легендарних «Катюш» просто розстріляли! За такими ж надуманими звинуваченнями як чи не всіх ведучих науковців ракетноі галузі.

До речі, зараз подібний процес науковців – ракетників, із засудженнями до величезним термінів і навіть самогубствами відбувається в рф. І з тими ж формулюваннями…

Все повторюється!

Всі найвизначніші досягнення цього світового генія робились у так званій «шарашці». Тобто таборі, де люди працювали примусово, перебуваючи на зоні. І за свою працю не отримували ніяких зарплат.

І ось в таких умовах він став генієм. Лише в 1957 році з нього зняли обвинувачення і реабілітували. За 7 років до смерті! Він робив найвизначніші досягнення людства, а його навіть прізвища не називали!

Досягнення Сергія Корольова у космічній галузі порівнюють із заслугами Ейнштейна у фізиці. Його ім’я було засекречене, тому у всіх матеріалах називали Корольова просто Генеральним конструктором, пишучи при цьому посаду з великої літери. За нього вожді СРСР вирішили відмовитись від Нобелівської премії, яку він безперечно, що заслужив. І навіть пробували його заслуги приписати іншим. І коли він почав обурюватись, потрапив у немилість до Хрущова.

Корольов народився 12 сiчня 1907 року в Житомирi у родинi вчителiв. З десятирічного вiку його виховував вiтчим, iнженер-механiк за спецiальністю.

У 17 років Корольов спроектував свій

перший планер. А для цього прочитав купу книг, частину з яких опанував в оригіналі — німецькою мовою.

Його мрією було будувати міжпланетні кораблі, які літатимуть космічним простором і доставлятимуть людей на інші планети.

Під керівництвом Сергія Корольова 4 жовтня 1957 року Радянський Союз вивів на навколоземну орбіту перший штучний супутник землі.

Завдяки праці Корольова у космосі побували перша тварина і перший екіпаж, а ще — відбувся перший радіозв’язок між двома пілотованими кораблями. В космос полетіли собаки Білка та Стрілка.

Апогей ученого — 12 квітня 1961 р. Вперше у світі був здійснений політ людини в космос. Юрій Гагарін став світовою знаменитістю. Полетівши в космос старшим лейтенантом, Гагарін приземлився вже майором. Політ Юрія Гагаріна тривав 109 хвилин. При цьому Сергій Павлович Корольов постійно залишався в тіні.

У 1938 році Сергій Корольов був заарештований за звинуваченням у завданні шкоди розвитку військової техніки. Причиною арешту став донос «доброзичливців». Початок термiну вiдбував на Колимi. У воєнний час заарештований Корольов працював під керівництвом Туполєва в тилу — будував літаки та ракети, а в липні 1944 року конструктора звільнили.

Корольов був одружений двічі. У серпні 1931 року він одружився на своїй колишній однокласниці Ксенії Вінцентіні. У 1935 р у них народилася донька Наталя, але шлюб виявився невдалим і в 1948 році вони розлучилися. Друга дружина — Ніна Іванівна Котенкова (1949-1966). З нею, як би це краще сказати, тривав Роман в листах. Бо вчений весь час перебував на ядерних та космічних об’єктах та на полігонах…

Сергiй Павлович Корольов помер на шiстдесятому роцi життя 14 сiчня 1966 року. Урна з його прахом установлена на Червонiй площi в Кремлiвськiй стiнi.

Україна постійно жила в його серці.

Улюбленими українськими піснями Корольова були «Дивлюсь я на небо…» та «Реве та стогне Дніпр широкий». До слова, саме пісня «Дивлюсь я на небо…» стала одним зі стимулів, що привели Корольова до захоплення космосом. А український космонавт Павло Попович зробив своєму головному конструктору справді неземний подарунок: заспівав Корольову його улюблену пісню… із космосу!

Про те, як пропаганда в тоталітарній системі діє на людину, приклад цього геніального конструктора:

коли помер Сталін, за правління якого його безпідставно засудили на 8 років таборів, він ділився в листах до дружини, що ледве стримував сльози за таким великим вождем. І жалкував, що особисто, не прибув на похорони.

Все його життя – це жертовність в ім’я науки. Він прожив 60 років. І лише в останні – мріяв працювати  по 8 годин  з вихідними, як інші люди та мати відпустку! Але мріям не судилось здійснились!

Зрозуміло, що незаконне ув’язнення не могло не позначитись на його особистому житті. В листах до другої дружини, з якою і познайомився в конструкторському бюро, як з перекладачем і якої він майже не бачив, жалівся, що від нього відмовилась єдина донька від першого шлюбу. Мрія про всиновлення дитини…

Геній із покаліченою долею і вкраденими заслугами… підірваним здоров’ям! Який і квартиру власну отримав в останні роки життя. В 60-т помер.

Щоправда, вже  посмертно його «урну з прахом» вставили в Кремлівську стіну.

Його доля нагадує анекдот про вовків, які спочатку з’їли, а потім кістки захоронили і поставили пам’ятник з написом «от друзей»!

От такий він тоталітаризм – хто там ще мріє про СРСР?

Тетяна Редько