Фото ілюстративне

Чому День жалоби спричинив скандал у Тульчинському районі, про його наслідки вже знає вся країна?

Ось яке звернення оприлюднив та надіслав «33-му каналу» місцевий депутат Юрій Швейбиш: — День жалоби по-тульчинськи, влада лицемірів!

14.07.2022 — чорний день, саме таким запам’ятали його вінничани та вся країна цей страшний та трагічний день 14 липня 2022 року — теракт у центрі Вінниці, внаслідок якого загинули 29 вінничан, серед яких троє дітей, понад дві сотні зазнали травм.

Але що не зробиш заради здивування кумів. Подружжя Чубів: Віталій Чуба, секретар міської ради Тульчина, депутат від «Української стратегії Гройсмана», та дружина Ірина — староста села Клебань, голова осередку ГО «Ми вінничани», а також землевпорядник О. Перетят­ко  14.07.2023, у день жалоби, замовивши за кругленьку суму гурт MIX-DANCE, вирішили поздоровити та відсвяткувати день народження куми!

У цей день музику та танці чути було на всьому водосховищі р. Південний Буг та в с. Степашки. Але щоб це свято не змогли не побачити у всьому світі всі громадяни, пані Ірина, яка за декілька годин до святкувань лицемірно виставляла чуйні пости щодо торішньої трагедії, організувала пряму трансляцію поздоровлень та танців, на якій вона та гості безтурботно витанцьовують під гучну музику та бурхливі оплески!

Питання до всього небайдужого суспільства, особливо до Коровія В., очільника ГО «Ми вінничани», Гройсмана В., голови «Украінської стратегії Гройсмана» та до Весняного В., голови Тульчинської ТГ: навіщо нам у такий важкий час влада лицемірів? Чому, доки наші брати, батьки та сини воюють, ваші посадові особи бенкетують?

Чи не задумувались ви, придбавши автомобілі, амуніцію, дрони, спорядити ними своїх посадових осіб, які часом берегів не бачать?

Юрій додав відеотрансляції цих іменин. Зрештою, його вже бачило чимало людей.

Ось як пояснила ситуацію Ірина Чуба, староста села Клебань:

— Хочу зазначити, що всі ці півтора року війни я як староста, працювала задля своєї громади так, як могла, це:

— з перших днів війни було організовано самооборону та блокпости з активістами нашого села; якщо хтось думає, що все воно саме по собі утворюється, то ви помиляєтесь;

— було розміщено близько 300 ВПО та пос­тійна робота з ними (реєстрація, оформлення допомоги, привезення та доставка продуктових наборів на початку кожних двох тиж­нів), і якщо хтось думає, що мені їх хтось привіз хоч раз, то ви помиляєтесь, це були мої проблеми;

— збір коштів для потреб ЗСУ, починаючи з бронежилетів, яких на той час було не знайти, і закін­чуючи автомобілями, в проміжку — це і продуктові передачі, тепловізори, оптичні прилади, генератори, акумулятори тощо. Загалом за цей період було зібрано нашими людьми близько
500 000 грн; і якщо хтось думає, що ці гроші просто впали, то ви помиляєтесь, це організація концертів, заходів тощо;

— поховання нашого героя!!! Не повірите, але це також мої проблеми, і я вдячна тим, хто допоміг навіть без зайвих слів, і ми організували і провели гідно нашого героя. Але знаю одне: жоден з депутатського корпусу бізнесмен не запропонував ніякої допомоги. Але це ж не віршики складати.

Саме тому я не дозволю паплюжити мою роботу та пояснюю: я вперше за півтора року поїхала в відпустку, так як і більшість з вас їздять. Приховувати мені немає чого і соромитись також. Ми не втекли за кордон, хто слідкує за моєю сторінкою — бачить, скільки ми допомагаємо ЗСУ.

І дружини, і діти військових відпочивають, і це нормально!

Гурту MIX DANS — нашим друзям — дякую за привітання, які заграли три вітальних пісні іменинниці. До речі, перший концерт благодійний, був організований разом з цим гуртом, де було зібрано 44 000 грн, які пішли на потреби ЗСУ!!! Але кого це цікавить?!

Хтось проводить час в термах, хтось — у кав’ярнях, бігають і каву один одному носять, хто в «Маминій вишні», хто в Любаші, хто біля Центру зайнятості щодня очікує і «таксує», хтось витрачає кошти на бесіди і риболовлю, хтось на концерти ходить, хтось землю ділить та бюджет!!! А хтось взагалі НІЧОГО НЕ РОБИТЬ!!! Кожному своє! А ми відпочивали у вихідні сім’ями, на що маємо законне право! І не тисніть на день жалоби, патріоти.

Коли ми з сім’єю зустрічаємо воїнів, яких провозять завжди ті ж самі люди, вас там не видно! Сидять у фейсбуці, і їм всім сумно і болить, що хтось когось вітає, може, не лежіть, а зробіть щось чи йдіть волонтерами!

А панові Швейбишу скажу лише одне: це єдине, що у вас реально класно виходить!!! Копирсайтесь, ви все одно там не втонете!

Вибачте, що, можливо, переплюнула ваші розваги та веселощі, які ви влаштовуєте на сесіях та комісіях! Та шкоди від привітань і відпочинку в тисячі разів менше, як від вашої горе-роботи як депутата!

Цей скандал по-різному сприймають у Тульчинському районі.

— Ірино Василівно, ви молодець і гарно виконуєте свої обов’язки, хочу сказати, що чоловіки, які на такій посаді, як ви, не зробили того, що робите, ще раз скажу. Ви, всі ми — люди і заслуговуємо на відпочинок, у вас так само, як і у інших людей, є родина, куми, брати чи сестри, незалежно від посади, люди мають право на відпочинок. Говорить багато той, хто сам не може зробити те, що зробили ви — допомогти іншим і разом з цим гарно провести час з рідними та друзями. Сказала те, що йшло від серця, дякуємо, що робите для захисників та жителів села!

Катерина Барбакар

– Все більше переконуюсь, що дійсно у нас у кожного своя війна. Моя війна почалася 25 лютого, коли мій син зібрав свій речовий мішок і разом зі своїми побратимами став на захист нашої України (Бровари, Гостомель, Буча). А я як мати солдата заступила на «беззмінну вахту», це безсонні ночі, страх за дзвінки з незнайомих номе­рів. Прошу Господа в молитві за здоров’я наших воїнів та нашу перемогу в цій війні. Кожне повернення на щиті наших захисників я сприймаю як особисте горе. В цьому я бачу мою мораль і мою війну! Слава Україні! Героям СЛАВА!!! –

Світлана Нікітіна

— Люди добрі, життя продовжується! Що, сісти, скласти руки та забити вікна дошками – і все? — запитує Ольга Ксеник.

— У Вінниці дійсно було відмінено будь-які веселощі, навіть у нас на роботі заборонили в торговому залі включати музику.

14 липня — особиста трагедія для всієї області, але навряд чи достукаєтесь до Ірини…

Марія Богуш

Як бачите, думки земляків розділились.

А ось Юрій Швейбиш, депутат Тульчинської ТГ, після публічного звернення оприлюднив ще і заяву до голови Тульчинської ТГ Валерія Весняного:

– Звертаюся до вас як депутат Тульчинської міської ради, як небайдужий житель громади, як батько синів, які у даний час перебувають на фронті.

Мені не зрозуміло, чому до цього часу немає жодної вашої реакції та дій стосовно вчинків ваших підлеглих посадових осіб, а саме: старости села Клебань Ірини Чуби, секретаря міської ради Віталія Чуби, головного спеціа­ліста відділу земельних відносин Оксани Перетятко? Невже ви думаєте, що тихенько зможете відмовчатися? Гайсинською по­ліцією відкрита кримінальна справа за фактом блюзнірства, а вам не соромно за своїх підлеглих, які відкрито показують зневагу до всієї Вінниччини?

Що ж означає для вас усіх присяга, яку ви даєте?

Чому реакція президента стосовно міністра культури для вас не є прикладом?

Невже начхати на закон, мораль, гідність, повагу, замінивши їх зневагою, беззаконням, амбіціями, зверхністю, наругою?! То що для вас як для посадової особи є цінностями? Ваші промови на похоронах загиблих наших Героїв від душі чи також лицемірство? Чи дійсно, кого війна не зачепила, їм важко навіть зрозуміти інших людей. Може, вже досить давати броню вашим підлеглим посадовим особам? У прямому ефірі вони показали спроможність воювати, а не тільки влаштовувати «танці на кістках». Відповідь бажаю почути не тільки я, а й Тульчинська громада і вся Вінниччина.

Депутат Тульчинської міської ради
Юрій Швейбиш

Як пояснив депутат, відповіді від голови він поки що не отримав. Якою буде реакція чи її відсутність — побачимо.

Тетяна Квасюк

Від редакції: готові вислухати інші точки зору.