У разі прориву російських оборонних рубежів це дозволить ЗСУ рухатись на Токмак і далі на Мелітополь.

За словами джерел, ЗСУ ввели в бій частину нових з’єднань, підготовлених спеціально для контрнаступу, які досі зберігалися в резерві.

Досі українська армія вела наступальні дії на кількох ділянках фронту, що спостерігачі інтерпретували або як пошук уразливих місць у російській обороні, або як обманні маневри, покликані відтягнути резерви супротивника від головного удару.

Скрізь українська армія просувалася повільно, що останніми тижнями визнавало й українське командування, насамперед через щільні мінні поля та відсутність прикриття з повітря.

Твердження про головний удар під Оріховим побічно підтверджуються ще кількома джерелами: кореспондентка The New York Times Карлотта Голл повідомляла в середу з цього району, що бачила там нові, навчені на Заході українські з’єднання.

Водночас, джерело в «західних» спецслужбах, з яким розмовляв у середу кореспондент ВВС Гордон Корера, про головний удар нічого не говорив, хоча й торкався теми контрнаступу.

Він стверджував, що наступ розвивається за трьома напрямками.

За словами джерел The New York Times, на користь активізації українського наступу працюють три фактори: по-перше, просування через мінні поля йшло хоч і повільно, але стабільно.

Відомий військовий аналітик Роб Лі пише, що в  районі Работіного їм залишилося два-три кілометри до головної російської лінії оборони, по-друге, можна скористатися наслідками звільнення популярного серед російських військ генерала Івана Попова, а по-третє, постійні українські удари по російській тиловій інфраструктурі призвели до перебоїв у постачанні фронту.

Джерело, з яким говорив Гордон Корера, заявило, що живої сили в російських військах теж  зараз не вистачає.