Це до щему боляче, але багато хто з них не знав, що буває мир. Бо майже 10 років війна. Вони не лише знають, а й бачать всі її жахи… це нестерпно!!!

Кожна десята школа в країні – РОЗБОМБЛЕНА!

…Оптимізму додає одне – вони ніколи ворога не назвуть братом! І їх вже не будуть водити оманливими шляхами «дружби народов» та впарювати про власну культуру як «секонд хенд»!

А вони, сподіваємось, не віддадуть країну в руки тим, кому вона не була потрібна! Ніколи не забудуть Героїв, які віддали життя за незалежність України!

Два роки в бомбосховищах в перемішку з уроками…уявіть як цим маленьким незагартованим душам і сердечкам сприймати найстрашніше не слово війна, а її реальність. Чекати татусів з війни, а кому і матусів. А хто не дочекався?! Будь проклятий рашизм, що породив цю війну! Горджусь мовчки цими маленькими великими серцями!

І констатую – тут і зараз починається нова ЕРА. Справді УКРАЇНСЬКА! Плата – ріками крові! Так буває, коли народ заколихують байдужістю і безглуздими фразами «какая разніца». Тому прошу одне у педагогів та батьків – виховуйте цих дітей не просто патріотами, а й НЕБАЙДУЖИМИ людьми.

Щасти вам, діти! Перемоги!

Тетяна Редько та колектив «33-го»
Фото Сергія Хіміча