Про це свідчить результати найбільшого і найбільш авторитетного дослідження PISA, яке порівнює навчальні результати 15 річних підлітків. От такі сумні новини в Тиждень читання.

У математиці та природничих дисциплінах українські школярі й школярки відстають від дітей з розвинених країн з Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) — на півтора року.

І причина не лише в повномасштабному вторгненні. Дослідження не проводилося в Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській та Миколаївській областях, а також в Криму та Севастополі. Насправді наші показники значно гірші.

Так само менше українських підлітків досягають базового рівня грамотності порівняно з їхніми однолітками в країнах ОЕСР. З математики — це 58% дітей, з читання — 59%, з природничих дисциплін — 66%.

Українські учні досягають високих результатів суттєво рідше, ніж їхні однолітки в розвинених країнах. З математики — тільки 3% на противагу 9% в розвинених країнах, з природничих дисциплін та читання — 2% на противагу 7% в інших країнах. Ми любимо говорити про успіхи дітей на українських олімпіадах. Та, на жаль, ці успіхи статистично незначущі навіть серед дітей з високими показниками.

Ми очікувано маємо гірші результати, порівняно з попереднім дослідження PISA у 2018 році. З математики падіння — 12 балів, з природничих — 19, з читання — цілих 38 балів.

В Україні зберігається дуже висока нерівність в навчальних результатах, яка прив’язана до економічного стану родини та місця проживання дитини. Дітки з українських сіл демонструють результати з математики нижчі на 92 балів ніж їхні однолітки в містах. Це дорівнює 4,5 рокам навчання.

Також цей звіт оприявнив різницю між задачами в PISA і традиційними для українських шкіл завданнями. У нас досі в базовій і старшій школі застосовують примітивний підхід — визубри дати, визубри формули, визубри правило дев’ятки, скажи, що мав на увазі автор у кожному творі, розв’яжи 20 однотипних задач. Задачі PISA заточені на виявлення компетентностей, тут потрібно думати. Наших дітей часто це ставить в глухий кут.

 

З одного боку, все дуже погано. А справжні цифри, з урахуванням областей, де ведуться бойові дії або які перебували під pociйською окупацією, ще гірші.

З іншого, дуже добре, що у нас є ці цифри. Адже з 2020 року українська держава не змогла налагодити самостійний збір інформації про освітні втрати. Цей результат має стати дном, від якого ми маємо відштовхнутися. Тепер їх необхідно перекласти на конкретні рішення.

Понад половина успіхів дітей в навчанні — залежать від кваліфікації вчителів. Найкращі додатки для навчання не замінять хороших викладачів. Нам терміново потрібно повернутися до питання про сертифікацію педагогів.

Нам потрібен культ, що добре вчитися — це добре. Що світом керують ті, хто добре вчиться. Що читати приємно, корисно й потрібно. Нам терміново потрібно щось робити із якістю навчальних програм. На превеликий жаль, на цю тему ми зараз нічого не чуємо.

Нам потрібен надзвичайний стан в освіті. Адже йдеться про наше майбутнє.

Український інститут книги Oleksandra Koval Міністерство освіти і науки України Оксен Лісовий Міністерство культури та інформаційної політики України

Інна Совсун