Прочитавши листа у вашій газеті за 24.01.2018 р. «У нашому коледжі інтриги» і зустрівшись з багатьма педагогами, і не тільки коледжу, вирішив поділитись своїми міркуваннями.
Всі в один голос говорять, що це правда, а деякі – що цього треба було і очікувати. Чому автор не захотів назвати реальне прізвище? І тут є теж причини. На Петра Несторовича поскаржились два заступники, один з яких кандидат історичних наук. Сьогодні в коледжі вони не працюють, така ж доля спіткала двох завідуючих відділеннями, одна з яких – кандидат наук, а також двох викладачок.
А ось ті, хто грубить студентам, викладачам, вживає спиртне – працюють.
Не читали і не знають у департаменті освіти та науки Вінницької ОДА статтю 9 Закону України «Про звернення громадян», яка встановлює заборону на переслідування за подання звернення і неприпустимість примушування їх до його подання. Тому, дякуючи вашій газеті, кожна проста людина може звернутись зі своїми болями на неправомірні дії чиновників.
Сьогодні в області газета «33-й канал» є лідером у боротьбі з корупцією і зловживаннями службовими обов’язками. Її читають прості люди, її бояться корупціонери. Сила газети у правдивому висвітленні подій і відповідальному ставленні її працівників до своїх обов’язків.
Щодо діяльності Володимира Михайловича, який фігурує у статті, стажу ще таке. При попередньому директорі, на вимогу батьків, його усунули серед навчального року від уроків фізики в одній із ліцейних груп. Хто ж його привів на високу посаду? В департаменті освіти та науки Вінницької ОДА є особа, яка разом з ним навчалась в одній групі в університеті. Звати – Андрій.
Андрій постійно перевіряє скарги, які надходять на Петра Несторовича за його неправомірні дії, і робить все, щоб звернення були безпідставними. От і Петро Несторович віддячив Андрію, призначивши на посаду заступника його друга і однокурсника Володимира Миколайовича. Це – не корупція?
То про яку активність перевірок скарг можна говорити? «Я тобі, а ти мені» – ось стиль роботи. І це теж закономірно, що посадовці департаменту освіти і науки живуть вчорашнім днем, адже після Революції гідності в департаменті освіти та науки всі зберегли посади, і не тільки. У мене є документальне підтвердження.
Премію імені колишнього директора коледжу отримав Віктор Іванович, викладач коледжу, закодований від вживання спиртного. Його прізвище можна знайти у книзі обліку відвідувачів КПЗ відділу поліції як у ХХ, так і ХХІ століттях. Є накази, де його притягали до відповідальності, але цього перевіряючі не побачили. Перед тим як відгукнутись на публікацію у вашій газеті, я звернувся в державні органи влади, детально по кожному факту назвав прізвище фігурантів. Ну і що? Як завжди, відповіді стандартні.
Коли у телефонній розмові я запитав Андрія, чи дасть мені відповідь на замітку в газеті департамент освіти та науки, то отримав відповідь, що на публікації у «жовтій пресі» вони не звертають уваги. А Президент сказав, що лише активність широких мас населення подолає корупцію. Цього Андрій не знає, бо мислить і діє вчорашнім днем.
Навчальний процес пущений на самоплив. Ніхто роботи викладачів не вивчає. З 2007 року департамент освіти та науки ОДА ні разу не перевіряв якість знань із загальноосвітніх предметів, а вони у групах, де викладають посадовці коледжу, низькі.
Л. Слободянюк,
колишній працівник коледжу