Готують штурм? І це при тому, що у Вінниці десятки їхніх же храмів пустують.

Мати 4-х дітей, віряни церкви, закликають владу і правоохоронців захистити їхнє право перейти до ПЦУ.

Матінка Ірина:

– Я шокована ставленням до мене  священників, колег мого раптово померлого чоловіка і вірян УПЦ (МП). Хотіли мирно і тихо це зробити. Бо ж у Вінниці і так храмів УПЦ (МП) більшість. Але проти мене і прихожан розпочали терор. Тому вимушена звернутись про допомогу до правоохоронців. Керівництва міста та області!

Священники та віруючі МП показали себе так, що я досі не можу оговтатись. Благочинний району Володимир Тютенко із УПЦ(МП) мені, матері 4-х дітей, заявив, прямо на похоронах, щоб я шукала роботу в інтернеті, бо я вже не маю до храму ніякого відношення. А секретар єпархії УПЦ (МП) прийшов і почав ритись в усіх шухлядах.

Потім оголосив себе начеб то священником цього храму. Ще сорока днів не пройшло,  душа чоловіка тут, а вони вже стільки гадостів вчинили, вилили бруду, що я шокована. Не можу повірити, що так можуть чинити священники і віруючі люди.

Велике горе прийшло в нашу сім’ю. Мій чоловік, батько наших 4-х доньок в 46 років раптово нещодавно помер. Обірвався тромб. Ще немає 40 днів від похоронів. Але  нам навіть оплакувати його та молитись не дають його вчорашні колеги та віряни.

Обливають мене брудом. Пишуть погрози, поширюють наклепи.

Лиш за те, що громада   вирішила перейти до ПЦУ.

Цю ідею ми виношували давно. Спілкувались із священниками, які перейшли із МП до ПЦУ. Вони були друзями мого чоловіка.

І коли отця Іллю похоронили, прихожани зібрались, провели законно збори, проголосували одноголосно за перехід до ПЦУ. На зборах обрали мене головою парафіяльної громади. Ми зареєстрували документи.

Представники громади пішли до єпархії ПЦУ. Нам призначили настоятелем отця Костянтина. Його давно знаємо, бо і він перейшов із Московського патріархату до ПЦУ.

Ми перейшли, бо хочемо щоб наш храм відвідувало побільше вірян. Щоб до нас ходили дітки із дитбудинку, який поряд. Батьки і діти із обласної лікарні та мешканці будинку престарілих. Бо ці заклади розміщені поряд. Я, наша релігійна громада, у складі ПЦУ, багато чого можемо дати цим людям та дітям.

Але ми зустріли ось такий незаконний терор!

На сайті єпархії УПЦ (МП) почали публікувати якісь протоколи, якихось інших зборів із «липовими»підписами, але більшість прізвищ у ньому людей, яких ми в очі не бачили під час служб.

Якщо ці люди хотіли виступити проти, то чому не прийшли на законні збори, які згідно закону збирала наша громада?

Моральний тиск на мене взагалі важко описати: замість співчуття дружині, яка втратила чоловіка і батька чотирьох дітей, мене почали обзивати.

Наприклад, що я неадекватна і займаюсь азартними іграми.

В голові не вкладається - як так можуть чинити віруючі люди та ще й священники?

Уявляю, як вони чинять з іншими, якщо так повелись з сім’єю священника. Його дітьми.

А ось що повідомили нам віряни цього храму:

- Ми хотіли цивілізовано приєднались до ПЦУ. Молитись до Бога за Україну. Бо ж вже очевидно, що УПЦ (МП) не хоче порвати єднання із Кірілом.  В час війни треба підтримати і українську церкву і воїнів, молитись за них, бо ж в кожного другого нашого вірянина діти на фронті. Але виходить, що у начебто українському тиловому місті це проблема? І московські посіпаки так вільно можуть себе почувати? Так зухвало ображати жінку, дружину померлого священника і її дітей?

Замість підтримки влаштовувати їй терор?

А ось із якими запитаннями звернулись до нас жителі того мікрорайону, які бажають приєднатись до новоствореної громади ПЦУ, бо там живуть. Але у церкву не ходили, доки вона належала до МП.

- Ми почули, що в цих гоніннях на безпомічну жінку - матінку заявив про себе Благочинний Володимир Тютенко.

Він вже не раз вражає нас зухвалою поведінкою. Наприклад під час отримання Томосу цей діяч від Кіріла вів дуже войовничу діяльність проти українізації церкви. Називав українську мову «телячьєй, которую не слишит Бог».

Знаємо, що храм в якому він настоятелем, розташований поряд чи навіть на території обласного комунального закладу - Подільського онкологічного центру. Ми хочемо запитати владу - чому там досі існує це логоворо московитів? А де помолитись людям, які не хочуть ходити до московської церкви, адже лікуються тут хворі з усієї області. Чому перевага надається церкві Кіріла, який благословляє війну проти українців і закликає нас вбивати?

І ще - церква та хороми священника, який до цього служив у Ризі. Хто дозволив тут його вирубати? Хто дозволив побудувати не лише храм, але й домоволодіння священнику, який не відрізняється любов’ю  до України?Чинить ось такий тиск? Підбурює вірян чинити такі дії? Яке відношення він має до храму Скоропослушниці? Хто дав право збирати прихильників московитів і погрожувати ламати двері в храм?

Як стало відомо, релігійна громада написала звернення до поліції. Щоб вона забезпечила там правопорядок. До завершення реєстрації храм закрили та опечатали.

Будь-які дії прихильників МП вважатимуть незаконними.

Що буде далі - відслідковуємо разом.

А ось що повідомив нам  товариш отця Іллі, священник Олексій, який також перейшов із МП до ПЦУ:

- Декілька слів про матушку Ірину, яку зараз "гундяївці" всіляко принижують і ображають.

Ще в юності вона увірувала в Бога і пішла до монастиря на послух. Її батьки, які на той час мали ще радянський погляд на віру в Бога, забрали її звідти і помістили до психлікарні, вважаючи, що її віра це божевілля. Там лікарі били її електричним струмом, прив'язавши до ліжка..

Але все проходить і згодом вона вступила на навчання в духовне училище, де і познайомилась з майбутнім священником отцем Іллею. Він був викладачем догматики в цьому закладі.

Згодом вони одружилися, її чоловік прийняв священний сан.. Разом вони працювали на ниві Хрестовій, дбаючи про храм, виховуючи чотирьох дівчат...

Але отець Ілля на 46 році життя відійшов до Господа, а його "собраття" замість того, щоб підтримати вдову з чотирма дітьми, як ненажерливі шакали намагаються відірвати від неї те над чим працювала вона та її чоловік-священник все своє життя... Прямо на цвинтарі, біля тіла покійного батюшки, "благочинний" району порадив їй залишити храм, якому вона присвятила все своє життя, і йти "заробляти гроші в інтернеті"?! Це вже за якими заповідями, путінсько-гундяєвськими?

Потім призначили, попри вибір прихожан перейти до ПЦУ, настоятелем храму секретаря єпархії, якій зразу ж дав їй зрозуміти, що вона звичайна парафіянка без прав та засобів існування.

Але, дасть Бог, громада з регентом-матінкою буде служити Богу і Україні!  А ми всі, віруючі та священники підтримаємо її. Закликаю владу, правоохоронців зробити це вже зараз.

Зрозумійте, що перед вами вдова із чотирма дівчатками-сиротами!

Ось як повідомляють про цю подію у Вінницькій єпархії УПЦ (МП):

У свято Стрітення Господнього, 15 лютого 2024 року, з благословення митрополита Вінницького і Барського Варсонофія, духовенство та віряни міста Вінниці зібрались на спільну соборну молитву біля храму на честь ікони Божої Матері «Скоропослушниця».

Віряни Вінниці зібрались для того, щоб молитовно підтримати громаду храму ікони «Скоропослушниці», яка страждає від незаконних дій.

Храм намагаються різними незаконними способами перевести до іншої конфесії, без бажання самої громади!

Виходить матінка, діти померлого священника, прихожани, які підтримали перехід на зборах, діти сиротинця, Будинку престарілих, обласної дитячої лікарні, не мають права молитись там? Бо до гундяївців, як самі ж заявили, вони ходити не бажають.

Як вам здається, це була точно молитва, чи бажання показати силу «руского міра» в обласному центрі українського міста Вінниці?

Вислухала
Тетяна Квасюк