А починав своє сходження до вершини гімнастичного Олімпу та більше як 100 нагород на різних, у тому числі міжнародних турнірах, хлопчина у 9 років, коли наважився сам один поїхати на навчання в спеціалізовану спортшколу до столиці… І нині він входить у ТОП-кращих атлетів світу разом із своїм другом Олегом Верняєвим! А ще Петро Пахнюк – син начальника Управління СБУ у Вінницькій області Володимира Пахнюка і реальна олімпійська надія України! Бо в березні 2018-го він здобув бронзову нагороду першого етапу Кубка світу в Чикаго, де здолав чинного чемпіона світу японця Кендзо Сірано і тріумфально повернувся в головну збірну України із гімнастики.
Цікаво, що Петро набрав за сумою багатоборства 83,064 бала і пропустив вперед лише торішнього переможця американця Юля Мольдауера і британця Джеймса Холу, поступившись першому 2,9 бала, а другому – всього 0,233.
Пахнюк відмінно виступив, пройшовши всі шість снарядів без серйозних зривів.
Хоча на перших трьох йому не вдалося подолати бар’єр у 14 балів.
Набравши у вільних вправах і на коні 13,066, а на кільцях – 13,800, на екваторі змагань наш гімнаст займав лише шосту сходинку.
Але далі лідери почали помилятися, а українець навпаки додавав, що і дозволило йому піднятися на п’єдестал.
Зазначимо, що турнір в Чикаго був першим з чотирьох етапів Кубка світу з багатоборства в сезоні-2018. 17-18 березня відбувся другий етап Кубку в Штудгарті, 21-22 березня – третій в Бірмінгемі. Загальний підсумок під престижною серією стартів буде підбито 14 квітня в Токіо…
Ось що розповів про важкий шлях сина до цих перемог батько Петра Пахнюка – Володимир Васильович.
– Я і дружина завжди підтримували Петра, який дійсно ще в 9 років вирішив серйозно займатись спортом і самостійно тренувався в Києві у Республіканському вищому училищі фізкультури та спорту Олімпійського резерву. З того часу вся наша родина вболіває за Петра на кожному його змаганні! Ми його найвідданіший фан-клуб всі ці роки… І тоді, коли він тріумфує на п’єдесталі та прославляє на весь світ Україну! І коли йому дошкуляють травми та доводиться переживати важні операції, щоб знову і знову повертатись у великий спорт. Скажу більше – син фанатично закоханий в спортивну гімнастику і в його спортивній кар’єрі було різне… У Чикаго він зумів перемогти багатьох фаворитів та в першу чергу себе! Вихідними будемо тримати кулаки за Петю під час його змагань на другому етапі світового Кубку в Німеччині…
– 100 нагород і кубків сина – це цілий сімейний музей слави?
– Ми цінуємо кожну нагороду Петра від перших дитячих і юнацьких змагань до останніх медалей із чемпіонатів в Україні, міжнародних змагань. Від «срібла» на Всесвітній гімназіаді в Афінах у 2006-му до «срібла» у 2013 році, коли Петро разом із збірною зайняв друге місце на універсіаді та був нагороджений Орденом Данила Галицького. На початку 2017 року він повернувся в головну збірну України та на Всесвітній універсіаді в Тайпеї виборов дві срібні медалі у команді та на паралельних брусах… За це отримав подяку від Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана… Про свіжу «бронзу» Петра в Чикаго вже знає вся Україна та світ, бо він через свою відкриту душу та знання кількох іноземних мов, давно став улюбленцем провідних спортивних репортерів.
– І головною мрією в гімнастиці для сина є медаль Олімпіади?
– Я думаю, що про це думає і мріє кожен учасник Олімпіади… Але перш за все ми молимось за його здоров’я, бо після стількох років Петра у великому спорті кожна травма – це великий біль та ризик… Був порваний гомілкостоп і порваний біцепс, операції, довгі реабілітації та повернення через «не можу»… Але без болю не буває великих перемог і Пахнюк-молодший прекрасно розуміє ціну кожної медалі, кожного залікового балу та призового місця.
– Ваша посада і звання генерала СБУ якось впливають на кар’єру Петра?
– Абсолютно ні… Бо я обороняю Україну як «солдат» на фронті гібридної війни… І пишаюся цим і тим, що Петро Пахнюк прославляє Україну на спортивних аренах світу, бо гімнастика – це його Божий дар і легендарний спорт ще з часів Античної Греції.
А перший тренер Петра Пахнюка – Микола Вязовкін так згадує про його перші кроки в гімнастиці.
– Я 10 років був старшим тренером гімнастів України, але другого Петра Пахнюка доля мені так і не подарувала. Бо в ньому одразу було помітно силу і бажання перемагати, – розповів Микола Олексійович. – А ще він дуже самостійний і цей талант потрібно лише трішечки підправляти і огранювати. У мене він став майстром спорту та пішов далі перемагати… Вони із Олегом Верняєвим кращі друзі. І як наставник я можу побажати хлопцям лише нових перемог та міцного здоров‘я!
