Такі результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного у квітні

Умовами, за яких українці готові повернутися додому, відносно найбільше респондентів назвали нормальну роботу критичної інфраструктури (34%) і безпеку (34%).

Далі йдуть житлове питання (26%) та завершення повномасштабного вторгнення (26%).

16% опитаних наголосили на можливості знайти роботу та 13% − на можливості дітей відвідувати школу чи садок.

Соціологи проаналізували відповіді українців на запитання про їх задоволеність життям закордоном, умови для повернення в Україну та їх бажання отримати паспорт іншої країни і дійшли висновку, що  більш імовірно можуть повернутися ті, хто водночас не має і не подавав документи на громадянство іншої країни, не повністю задоволені умовами життя в новій країні, висловлюють певні умови для повернення додому.

“Відповідно до такого підходу рівно половина респондентів (50%) є тими, хто більш імовірно може повернутися в Україну. Проте враховуючи відповіді респондентів на запитання далі щодо інтересу до України, зазначена оцінка скоріше є оптимістичним сценарієм у поточних умовах”.

При цьому соціологи підкреслюють, що поки тривають масштабні воєнні дії (із невизначеним результатом), то будь-які оцінки є орієнтовними − відповідно неможливо точно визначити, скільки ж насправді українців повернуться.

Як зазначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький: "Результати опитування, наведеного у цьому пресрелізі, показують, що значна частина українських біженців втрачають (або вже втратили) зв’язок з Україною. На жаль, це було абсолютно очікувано і в будь-якому випадку ми би втратили частину громадян. Проте відкритим лишається питання, яку ж частину громадян можна буде повернути і що для цього потрібно робити".

За його словами, з одного боку, держава, українське громадянське суспільство та прості громадяни мають підтримувати контакти з громадянами закордоном, працювати з ними, зберігати зв’язок та мотивувати повернутися.

З іншого боку, українці закордоном також повинні мати мотивацію повернутися та докладати належних зусиль для збереження зв’язку з Україною.

Дослідження тривало 20-26 квітня. Методом онлайн-інтерв’ю з використанням комп’ютера було опитано 801 респондента (дорослі громадяни у віці 18 років і старше), що виїхали з України після 24 лютого 2022 року і наразі мешкають у Німеччині, Польщі та Чехії.