Друзі та волонтери допомогли це зробити закоханим у ресторані на річці Південний Буг.

Воїн не був у звичному пікселі, а одягнув вишиванку. Вона дуже йому пасувала з величезним букетом червоних троянд.

Наречена була спантеличена. Побачивши, як чоло­вік, який втратив на війні зір, стає перед нею на коліна, почала швиденько допомагати йому встати знову на ноги. Ось ще один код кохання — самовіддана турбота про того, хто поряд, — розсекретився на наших очах. А далі прозвучало «так» та поцілунки. Дізнавшись, що кохання взаємне, наречений запросив обраницю до танцю.

Далі «33-й» знайшов організаторів цього освідчення та весілля.

Розповідає одна із організаторів цього дійства Анна Горобчук:

– Ілля був на фронті ще із 2014-го. І коли розпочалася повномасштабна війна, він у перші ж дні пішов захищати Україну добровольцем. Там отримав важке поранення, внаслідок якого втратив зір.

Далі — реабілітація. І вже незрячим, коли важко було це сприйняти і усвідомити, він зустрів Іринку. У них спалахнуло неймовірне кохання. Іринка з нього не зводить очей. А він кохає її за тепло рук і відданість. Голос…

Ілля – один із 21 учасника табору для незрячих воїнів. Його організувала та знайшла спонсорів лікар-офтальмолог із неймовірною душею Катерина Андрушкова.

Катерина – викладач Вінницького медуніверситету і завідувачка кафедри офтальмології. Тому бачить і розуміє, що таке незрячі воїни, які повернулись з війни такими, захищаючи нас.

Ви ж розумієте, що багато серед них тих, хто, крім втрати очей, втратив ще руки і ноги, отримав інші поранення.

Тому Катерина з колегами та волонтерами організували цей тритижневий табір, щоб навчити цих воїнів орієнтуватись в просторі, розрізняти купюри та навіть ліпити вареники.

Як я говорю із захватом про цих героїв, благодійників, закоханих, Катерину та її команду, так і не можу не сказати про те, що коли ми почали шукати готель, де б могли прийняти цих 21 воїна на три тижні, то почули в більшості закладів відмови – мовляв, все зайнято. Було образливо, але на виїзді із Вінниці знайшли місце (Анна назвала готель, але ми заради безпеки воїнів не даємо його назву). Дякуємо власникам, що пішли назустріч. І ось вже там до організаторів звернувся воїн Ілля і попросив йому допомогти із освідченням коханій Ірині.

В процесі підготовки вирішили об'єднати освідчення та весілля. Зрозуміло, в разі, якщо Ірина скаже Іллі «так».

Власник ресторану «Реберня» Вікторія Гуменюк відгукнулась, і саме там ми організували освідчення. Запросили музику і наречену. Ірина не знала, що Ілля буде їй освідчуватись. І йшла просто на побачення. І тому вона щиро здивувалась.

Коли Ірина відповіла «так», пару вже за три години розписали у Вінницькому РАЦСі. Так народилась нова щаслива родина.

Зараз батьки Іллі та Ірини роблять своїми силами ремонт у кімнаті гуртожитку у Вінниці, де молодята будуть розпочинати своє сімейне життя.

Завдяки небайдужим волонтерам Анні Горобчук та Вікторії Гуменюк здійснилась мрія двох закоханих Ірини та Іллі

А Ілля, тим часом, продовжує реабілітацію на організованому Катериною Андрушковою та її колегами таборі. Це благодійний захід, тому допомога кожного воїнам дуже необхідна. Всім, хто відгукнеться, будемо дуже вдячні.

А Іллі та Ірині побажаємо жити довго і щасливо в парі і без втрат, народити діток в мирній незалежній Україні! Перемоги нас усім, українці, та справедливого миру.

Вислухала Тетяна Редько