Та яке це свято?

Свято поки що його! Цього кащея безсмертного, який підпитується цим їхнім сатанинським капищем – мавзалєєм в центрі мацкви і щоденно пʼє кров наших дітей.

Ми вже маємо покоління дітей війни.

Це найстрашніше – побачити те, чого вони не мали б бачити НІКОЛИ в житті ще в дитинстві – отримувати з мамами ордени за загиблих татусів, ходити на їхні могили і навіть не мати таких могил – просто трагічні звістки. Згорати заживо від ракет і кропити дитячою кровʼю цю землю.

Бути зґвалтованими і розстріляними бузувірами, які повернули жахи середньовіччя. І навіть переплюнули попередніх катів.

Дітей працівників ЗАЕС насильно відібрали і відвезли до рф, там утримують, щоб батьків зробити рабами.

Але цей сатанист задумав ще одну – найстрашнішу месу.

Рашисти зараз утримують заручниками більше мільйона українських дітей. І саме з них планують виховати армію вбивць -яничарів. Щоб ними рано чи пізно поневолити українців, а далі Європу, інших.

Коли весь світ оздоровлює в літніх таборах дітей, знайте, що дітьми з України в тилу рф формуються інші – де готують майбутніх вбивць своїх же батьків та земляків.

Так колись робили у найжорстокіших імперіях світу. В Османській був податок для поневолених народів – девширме

Дітьми, з яких виховували у військових таборах яничарів. Найжорстокіші загони відданих тирану вбивць свого народу.

Тобто колись рідні діти приходили в міста і села рідної землі, домівки батьків вже як вбивці.

Ці батальйони, армії, посилали першими на найважчі загарбницькі війни. Бо їх нікому не було жаль.
І вони, щоб вижити, здійснювали найпідступніші плани тиранів.
Рашизм на чолі із сучасним тираном хоче повернути і це.

Тому підпільно в тилу плекає не лише надію, клепає вже гарнізони для своєї армії із поневолених українських дітей.
Світе, ти готовий в якійсь із країн зустріти таку мільйону армію сучасних яничар? Її зупинити буде дуже важко: подивіться історію, як падала Європа перед яничарами і військом варварів Аттіли.

А це саме такі війська.
Тому вириваймо наших дітей звідти щоденно і щогодинно.

І це має стати основним питанням на порядку денному антивоєнного саміту.

Ви навіть не уявляєте як час грає проти України та цивілізованого світу в питанні того поневоленого так чи інакше більше мільйона українських дітей. Бо один мільйон поневолить таких же. Загине один – підготують інший. Яничарство – жорстоке і нескінченне!

Тому свято буде тоді, коли українські діти із батьками будуть жити в мирній незалежній Україні.

А зараз оберігаймо їх і рятуймо, залучаючи світ. Швидко і цілеспрямовано!

На фото реальний репортаж – дітки із мамами отримують посмертні нагороди своїх татусів! Буть проклята війна і той, хто її затіяв та підтримує.

Пишу і не можу повірити, що це реальність…

Тетяна Редько,
заслужений журналіст України