Із камер відеоспостереження чітко видно, що кермувальниця зупинила автомобіль DAEWOO Lanos лише після зіткнення.

Потерпілу із важкими травмами забрали до реанімації. Втім, серце дівчини зупинилось через тиждень після аварії. Нині ж згорьована родина Юлії, яка не може змиритись із важкою втратою, змушена у суді боротись за справедливе покарання та терпіти до себе зневажливе ставлення. Адже, за їхніми словами, робиться все можливе, аби винуватиця ДТП Вікторія Б. уникла покарання. Тому вони просять громадськість підтримати їх.

– Юлічка була сенсом мого життя. Щодня ходжу на її могилку. Не віриться, що донечки вже немає, я майже не сплю ночами, – не стримує сліз мама загиблої Тетяна Василівна. — Родом ми із Клембівки Ямпільського району. Я працюю вчителем у школі. А Юлія після школи вступила до медучилища в Миколаєві. Отримавши фах фармацевта, три роки відпрацювала у аптеці. Після того вийшла заміж. Оскільки у молодого подружжя житла не було, вони вирушили до Польщі на заробітки. Але розчарувались і повернулись додому. У квітні минулого року Юлія із чоловіком Костею переїхали до Вінниці. Донька влаштувалась на роботу в аптеку, що біля міської лікарні №2. Востаннє донечку бачила у день трагедії — 8 серпня. Ми зустрілись у місті, я ще передала їй сумку із продуктами. Наче передчувало материнське серце біду, бо дуже просила доньку залишитись і переночувати у квартирі тітки. Але Юлія відмовилась та поїхала до себе. На вулиці було вже темно, то ж я чекала дзвінка донечки. Але зателефонував зять та сказав негайно їхати до лікарні, бо Юлія потрапила у ДТП. Вже на місці ми дізнались, що донька непритомна, отримала важкі травми та переломи. Біля відділення ми зустріли поліцейського та дівчину, яка назвалась подругою водійки. До передпокою лікар виніс пакет із одягом Юлії. Дав список медикаментів, і ми побігли в аптеку. Як повернулись – деяких речей вже не було. І подруги винуватиці теж. Хто взяв одяг донечки, який був на ній у момент аварії, і головне – навіщо – я досі не знаю.

Наступного дня до лікарні приїхала мама водійки із адвокатом. Просила зрозуміти її, мовляв, донька і так отримала стрес.

– І ніхто не зважав на те, що наша Юлія взагалі перебувала на межі життя і смерті. Вибачення матір винуватиці не попросила. Запитала лише, скільки грошей ми хочемо. Та я відповіла, що було б добре, якби вони не лише допомогли, а й морально підтримали нас у цій біді, як це роблять порядні люди. Але цього не сталось, — із сумом додає Тетяна Василівна. — Матір водійки прикривалась своєю зайнятістю і не приходила більше. Лише передала через п’ять днів після ДТП 15 тисяч гривень… Тим часом медики боролись за життя Юлії. В одну мить дитині стало легше, вона відкрила очі, але розмовляти не могла. Ми вірили, що все найгірше позаду. Проте стан Юлії став різко погіршуватись. 15 серпня вона померла… І навіть тоді рідні водійки вразили своїми цинізмом – під моргом невідомі чоловіки намагались передати мені конверт. Я його не взяла.

Після похорону дівчини її рідним вдалося отримати відео із камер спостереження, де чітко видно, як вона вийшла із громадського транспорту та вирушила до пішохідного переходу. Він добре освітлений. Попереду пішли люди, а Юлія щось перекладала із одного пакета в інший, після чого почала рух. Буквально метрів п’ять їй залишалось до тротуару, як її збила машина. Дівчина перелетіла через капот, дах, а тоді впала на асфальт. До неї кинулись перехожі та викликали «швидку допомогу»…

– Із достовірних джерел нам відомо, що того вечора водійка машини, яка до того ще й була вагітною, із подругою їздила на каву. Дорогою вона забрала із корпоративу свого нетверезого чоловіка. Де гарантія, що на момент аварії він не сидів за кермом? Може, він після зіткнення помінявся із вагітною жінкою місцями, бо розумів, що так можна уникнути покарання? Та цього ми вже ніколи не дізнаємось…Окрім того, експерти довели, що гальмівний шлях з’явився лише після пішохідного переходу. То зрозуміло, що була перевищена швидкість, і водій нічого не зробив для того, аби уникнути удару. Більш того, ми знаємо, що кермувальниця працювала у громадській організації та виїжджала на ДТП. Ймовірно, що за винагороду намагалась вплинути на слідство так, як їй було вигідно.

Нині справу слухають у Вінницькому міському суді.

– Перше засідання відбулось 17 листопада. На нього я прийшла із роздрукованим портретом донечки. А суддя Шлапак наче ножем по серцю відрізав мені: «Ви не носіть це фото, воно на мене не вплине». Та я відповіла, що принесла його, аби винуватиця зрозуміла, якого горя накоїла і що забрала у нас, – каже мама загиблої. – Шоком для нас стала інформація від нього про те, що, згідно з новим законом, винуватиця потрапляє під амністію. Та коли на другому засіданні він став допитувати у зятя, для чого йому моральні збитки і на що він їх витратить, це стало останньою краплею. Тож ми добились відводу судді. Адвокат винуватиці взагалі заявив, що вона не повинна у нас просити вибачення. Водійка теж поводить себе зухвало. Каже, що вимагання моральних та матеріальних збитків – це їй наша помста. То хай поверне нам Юлію, і ми до неї не матимемо претензій. На останніх двох засіданнях кермувальниці вже не було, бо народила дитину. Тож тепер слухання справи відкладають… Боїмось, чи не навмисно це робиться.

Ми намагались почути точку зору водія DAEWOO Lanos, проте на телефонні дзвінки не відповідали, на смс-повідомлення із проханням передзвонити – також.

У прес-службі обласної поліції підтвердили факт ДТП:

– Провівши всі необхідні слідчі дії і експертизи, водію було оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило смерть потерпілого). Після завершення розслідування справу скерували до суду.

Віталіна Трудько