Анна переконує, що жеребкування було «сліпим».

Тетяна Бондаренко, якій дістався браслет завдяки її донатам на ЗСУ, так коментує виграш:

«Анна Горобчук, дякую! Віримо в нашу Перемогу! І щодня робимо все можливе для її наближення! І дякую Богу за те, що посилає в житті людей, з якими можна здолати все!»

Ось як прокоментувала завершення конкурсу Анна Горобчук:

Браслет дістався прекрасній українці!!! Він їй дуже пасує! Нехай принесе щастя і удачу.

Наближаймо Перемогу разом!!! В єднанні і підтримці наша сила і можливість мати вільну та квітучу землю. Не маємо права залишити цю війну дітям.

Добро, милосердя та неймовірні люди, які вірують в Бога та справедливість, спасуть цей світ!!! З вірою в наше світле майбутнє — Анна Горобчук».

Тетяна Бондаренко є заступником директора департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької ОВА. У відгуках вінничани та всі, хто донатив по цьому збору, відзначають, що Тетяна Бондаренко високопрофесійна та патріотична людина. І що саме вибір цієї кандидатури є справедливим.

Ось що розповідала «33-му» волонтерка та меценатка Анна Горобчук:

– Браслет «Ружа – зірка миру» – це моя власна дорогоцінна прикраса.

Для її створення використали 345 коштовних каменів. Неабияким сяйвом переливаються гранати, сапфіри, рубіни, топази та перидоти (хризоліти) на браслеті. До речі, для проєктування та розробки браслета дизайнерам знадобилось майже 700 годин, а виготовлення відбувалось протягом року.

Цей браслет має багато відзнак з виставок та відзнаку Книги рекордів України! Його реальна вартість близько 5.000 євро. Мені «Ружу» подарували, але я вважаю, що вона має служити допомогою для Українського війська!

Тому той, хто задонатить 300 гривень, може стати власником цього витвору мистецтва», — пояснила Анна.

Анна Горобчук з початку війни активно допомагає війсь­ку, переселенцям і тваринам. Всім запам’яталось, як Анна віддано прихистила у себе врятованих після затоплення Каховської ГЕС собачат і допомогла з іншими небайдужими земляками знайти їм родини.

До того, як Анна вирішила пожертвувати в ім’я переможного миру цю ружу – коштовну прикрасу, вона вже віддала на донати дві картини із власної колекції.

Цю квітку вишивали з давніх-давен українці в центрі своїх витворів мистецтва. Бо вона символізує око роду, захист. Її вважають оберегом роду. Якщо ви детально вивчите цей малюнок, то побачите там козацький хрест.

Анна зізналась, що зараз важко збирати кошти.

Багато хто забув про війну. Бо, мовляв, сховав чад за кордоном чи купив «липові» довідки. Тому закликає кожного українця пам’ятати: не хочеш годувати свою армію – будеш годувати чужу. І окупанти не проситимуть, а прийдуть і заберуть все.

Тетяна Редько