Коли небо України засяяло Різдвяною зіркою, його наповнили 184 смертоносні ракети та дрони виродків рф! Так «рускій мір» вітав нас, щоб відчули його «любов» на власній шкурі.

Каїни, що самонарекли себе «істінними вєрующими», навіть в ніч народження Христа, якого називають начебто і своїм богом, вершили вкотре найстрашніший гріх…

І всі ці смертоносні ракети і шахеди летіли, щоб принесли нам смерть, лихо, руйнування…

Тишу Різдяної ночі розривали вибухи… наші доблесні воїни збиваючи це послання із рашистського пекла, відбиваючи наступ цих чортів, таки забезпечили народу України Різдво! І стіл, і кутю, і можливість, хоча далеко не всім, зібратись за вечерею, в ці Різдвяні дні!

Немає таких слів щоб описати міру вдячності нашим Захиникам! Всьому світу, хто допомагає нам вистояти!

І тому вчора, сьогодні вранці, ми, українці, хто пережив черговий масштабний привіт від маскавітского пекла, зібрали сили і поспішили до храмів на святкову службу і молились за справедливий мир та переможний рік для України! За кожного воїна, братів і сестер у пікселі, щоб їх дочекалась кожна матуся, кожна дружина, кожна дитина! Щоб всі ми жили в мирній незалежній Україні довго і щасливо, в радості і без втрат!

І ми, українці, відчули, як же це прекрасно молитись Христу, Матері Божій, разом із усім християнським світом, а не виродками, що продали свою душу лукавому…

Як же це прекрасно посилати молитви Богові українською! Рідною мовою твого роду, твоїх предків, твого народу!

Якщо хтось запитає українця, хто тут сприймає всі ці буремні дні війни чи скитається вимушено по світах, яке в нього на душі відчуття, то почуєте відповідь – це

коли радість, біль, віра, туга, надія, зневіра, криця… сплели разом одну емоцію! І вона називається – НЕСКОРЕНІ!

І ми, засинаючи і просинаючись, маємо памʼятати, що живемо в час Героїв! Завдяки Героям і поряд з Героями!

Христос народився! Славімо його!

І ще – в моєму сімейному іконостасі є особлива ікона – Матері Божої Віфліємської.

Мені пощастило бути в Палестині у тих яслах, де вона народила Сина Божого. Як ви знаєте, там зараз монастир.

Ікона ця особлива, бо на єдиному образі з усіх Діва Марія посміхається таїнству материнства.

Вона заради сина пізнала все – і смертельну небезпеку під подібного теперішньому царя Ірода, що знищив 20000 дітей, полюючи за Ісусом, через заздрість, ставала і біженкою… і ще багато поневірянь!

Але її жертовна любов подолала все лихо!

І ми подолаємо! Тому посміхаймось – на зло ворогам! Тільки так, як вона, мої Незламні Брати і Сестри у Христі!

Тетяна Редько