Добудовувати чи не добудовувати законсервовані раніше енергоблоки ХАЕС, за які кошти продовжувати дороговартісне будівництво, який тип ядерних реакторів купувати?
Ці та інші питання викликали гостру дискусію у Верховній Раді під час обговорення законопроєкту щодо закупівлі в Болгарії двох ядерних реакторів для Хмельницької атомної станції. Як відомо, на розгляді в парламенті перебували два законопроєкти про ХАЕС: законопроєкт №11392 передбачав надання дозволу на купівлю в Болгарії реакторів для третього і четвертого енергоблоків ВВЕР-1000. Його потрібно було ухвалити якнайшвидше. І законопроєкт №11146 про розміщення, проєктування та будівництво третього і четвертого енергоблоків. Його розглядатимуть після оновлення техніко-економічного обґрунтування.
Скандал навколо добудови енергоблоків Хмельницької атомної електростанції (ХАЕС) став однією з найгучніших тем в українській енергетиці та політиці. Він викликав широкий суспільний резонанс через можливі порушення, корупційні схеми та сумніви щодо доцільності використання болгарських енергоблоків.
Під час обговорення та дискусій одні депутати наполягали на тому, що потрібно добудовувати атомні блоки, адже ми втратили величезну Запорізьку АЕС – найбільшу в Європі. Економіка впала, і вже немає такого енергоспоживання, як було до повномасштабного вторгнення, тому додаткові енергоблоки вкрай важливі. Їхні опоненти говорили про те, що, купуючи ядерні реактори російського виробництва в Болгарії, ми потрапляємо у залежність від проєктанта і від заводів, які виготовляли обладнання.
Варто пояснити, що атомна електростанція Белене на березі Дунаю у Болгарії – проєкт-довгобуд з кінця 80-х. Це мала бути друга АЕС у країні. Однак у 1990-му проєкт зупинили. У 2000-х до ідеї збудувати АЕС Белене повернулись. У 2006 році «Атомстройекспорт» виграв тендер на будівництво цієї атомної електростанції. Суму угоди оцінювали орієнтовно у 4 мільярди євро. Однак пізніше російська сторона стала наполягати на збільшенні ціни проєкту до 6,4 мільярда євро та надання гарантованого прибутку. Через ці розбіжності у 2009-му будівництво АЕС Белене заморозили.
У 2018 році Національні збори Болгарії прийняли рішення про добудову станції, але потім знову відмовились від ідеї та вирішили сконцентруватись на розбудові єдиної у Болгарії АЕС Козлодуй, але уже без росіян. До речі, у болгарській пресі завезене з росії обладнання для Белене охрестили «ядерними самоварами». І на цьому також наголошували противники цієї закупівлі. Експерти висловили занепокоєння щодо технічного стану болгарських блоків і їх надійності. З’явилися також повідомлення про можливі корупційні схеми, пов’язані з такою угодою. Не дивно, що законопроєкт про добудову 3 і 4 енергоблоків кілька разів намагалися винести на голосування, але через суперечки знімали з порядку денного.
Стурбованість щодо такої ситуації виявив Президент України Володимир Зеленський, який звернувся до депутатів з проханням ухвалити важливе для країни рішення. В Україну прибув і генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі, і він, до речі, підтримав українську стратегію добудови атомних блоків на Хмельницькій АЕС. Він наголосив, що це був би дуже цікавий проєкт, оскільки ще не було прикладів повернення до призупиненої добудови АЕС. Гроссі додав, що знає про «великі зусилля та інвестиції» України в добудову 3 і 4 блоків ХАЕС, а також про наміри країни використати обладнання реакторів, які свого часу не використала Болгарія на майданчику Белене.
Водночас він акцентував, що для міжнародної спільноти важливо мати переконання, що не буде проблем з точки зору безпеки. Гендиректор МАГАТЕ запропонував створити місію технічної підтримки для забезпечення безпечної інтеграції нових компонентів у вже наявні системи. Запланований термін добудови — три роки для ХАЕС-3 і чотири роки для ХАЕС-4, але для початку робіт потрібен дозвіл Верховної Ради, яка поки що відмовляється виносити відповідний законопроєкт на розгляд.
Після спілкування з Гроссі Президент України Володимир Зеленський закликав депутатів підтримати добудову енергоблоків ХАЕС. «Я вдячний, що директор МАГАТЕ підтримав українську стратегію добудови атомних блоків на Хмельницькій АЕС. Цей проєкт є ключем до енергетичної незалежності України та стабільності всього регіону, і важливо, щоб народні депутати підтримали його», – наголосив глава держави.
Після цих звернень парламент України підтримав законопроєкт про закупівлю в Болгарії двох ядерних реакторів для Хмельницької атомної станції. За кілька днів після цього Володимир Зеленський відвідав Хмельницьку АЕС. У відповідь на питання щодо фінансування будівництва наголосив: «Всі зацікавлені заходити в атомку. З цим не буде проблем – з кредитними грошами або інвестиціями. Якщо дивитися на інші країни, приклади є різні. Ми можемо запустити інвестора на якусь частину, і це будуть не кредитні гроші, а інвестування». Президент запевнив, що, окрім добудови третього та четвертого енергоблоків радянського дизайну, Україна не відмовляється також від планів збудувати ще два американських блоки на ХАЕС. «Це буде енергетичний базис України, найбільша станція України, де буде загалом понад 6 ГВт. Найбільша станція в Європі, – заявив він. – Це енергонезалежність, завдяки якій Україна матиме додаткові 2 гігавати електроенергії. Те, що потрібно, щоб не залежати від імпорту в критичні періоди та підтримувати промисловий розвиток України».
А що ж думають про подальше будівництво атомної електростанції на Хмельниччині жителі області — цікавилися журналісти «33-го каналу».
«Нетішин – це містечко атомників. Станція забезпечує роботою більшість наших жителів. ХАЕС також є найбільшими платником податків до бюджету всіх рівнів. Якщо продовжиться будівництво блоків, то будуть створені нові робочі місця, наші мешканці отримуватимуть гідну зарплату – всім від того буде користь. Ми дуже зацікавлені, щоб вона і далі будувалася», — каже житель Нетішина Олексій Савчук.
«У мене таке враження, що рішення придбати в Болгарії російські реактори – це якась хитра махінація. Виходить, Болгарія відмовилася від цих реакторів, закупить для себе сучасні, надійні, а нам – на тобі, небоже, що мені негоже. Якщо я, наприклад, купую машину російського виробництва, то мені потім знадобляться і російські запчастини до неї. Хіба у випадку з російськими реакторами буде інакше? Це ж ми входимо в залежність до росії, і вона диктуватиме нам свої умови в разі чого. Думаю, нам не треба купувати російські реактори, тим паче, що росія – наш найлютіший ворог», — висловлює думку хмельничанин Володимир Плаксій.
«Ніхто чомусь не говорить про безпеку. Головне – швидко купити реактори. А чи все прорахували, чи все зважили, щоб не було потім якоїсь біди. Ось днями російський безпілотник атакував Чорнобильську атомну. Думаєте, щось завадить оркам атакувати ХАЕС? Поки не буде гарантій, що станція захищена повністю, що немає ніяких загроз людям через її діяльність, то говорити про добудову навіть не варто», — переконана Наталя Мовчан зі Славути.
«Звичайно, треба добудовувати енергоблоки, це ж енергетична незалежність країни. Таке будівництво відкриє нові можливості для області та для України в цілому, — каже шепетівчанин Микола Лисий. – Але за реалізацією цього законопроєкту мають слідкувати компетентні органи, щоб не було зловживань у процесі закупівель. До того ж, позику доведеться повертати, і «Енергоатом» зможе це зробити тільки з наших тарифів. А це суттєве навантаження на гаманець простих жителів».
«Соцмережами поширюється брехлива інформація, що енергоблоки працюватимуть на російському паливі. Насправді ж Україна повністю відмовилася від імпорту російського ядерного палива для своїх АЕС. Я читала, що американська компанія офіційно підтвердила, що реактори, як закупимо в Болгарії, зможуть працювати на американському паливі», — висловилася Оксана Кравець, яка проживає на Ізяславщині.
Хоч думки про добудову блоків ХАЕС і закупівлю ядерних реакторів неоднозначні, проте кожен розуміє, що майбутнє – за атомною енергетикою. А скандал навколо добудови енергоблоків ХАЕС підкреслив важливість прозорості та відповідальності в ухваленні стратегічних рішень у енергетиці. Він також показав, що Україна потребує сучасних та безпечних рішень для розвитку атомної енергетики, а не тимчасових компромісів, які можуть загрожувати енергобезпеці та екології.
Сергій Василів
