Потім осінь — навчання, робота. Хоча бачились вже менше, але від того стосунки, навпаки, ще міцнішали. Дівчина серйозна, розумна, працьовита. Казала, що вчиться й працює одночасно. Рідкість у наш час, погодьтесь! Та і я вже не пацан, тож бачу, що до чого.

Єдине, про що я навіть не міг здогадатись — скільки моїй коханій років. Та й, чесно кажучи, ніколи не думав про це. І питати неввічливо… На вигляд років 20-21, тим більше вона дійсно серйозна і відповідальна. І вона за це не казала ані слова. Навіть про батьків рідних й близьких ані слова. Хоча, звісно, я розумів, що батьки там толкові, порядні, оскільки такою свою доньку виховали. Тож за весь час стосунків чогось навіть не поцікавився… І, як виявилось, дарма.

Одного вечора я повертався додому. Мали із коханою після роботи зустрітись. Але біля мого під’їзду перепиняє мене якийсь чоловік. Солідний, досить молодо виглядає. І називає моє ім’я та прізвище. Думаю, по роботі, можливо, якесь питання… Кожного дня ж доводиться контактувати та спілкуватись із сотнями людей. Але ні, він каже погрозливим тоном: це ти вже так довго зустрічаєшся із моєю дочкою? Я відповідаю: так, а, вибачте, будь ласка, що тут поганого, я ж нормальна людина, ви ж самі бачите… І тут він відповів таке, що я ледь не сів на асфальт: а ти в курсі, що моїй дитині ось лише 17 років виповнилось? І тут я втратив дар мови… А батько, не гаючи часу, пригрозив, мовляв, тобі що — однолітків мало, ти розумієш, що таке із неповнолітніми зустрічатись? Заяву хочеш до поліції з усіма витікаючими наслідками? Чи щоб мої друзі «поспілкувались» так, що ти нам все життя будеш «відступні» платити за «моральні збитки»? «На перший раз прощаю, але ще раз тебе побачу десь у місті — начувайся!» І тут мені стало дійсно моторошно…

Вже увечері моя кохана видалила усі сторінки у соцмережах. Спробував зателефонувати, з’ясувати, що до чого — телефон відключений… До речі, от тоді я і зрозумів, чого вона за цей час стосунків так і не розповіла ані слова про своїх батьків та не дозволила провести додому. І, звісно, я сам її домівку вже десятою дорогою обійду. Лише одне незрозуміло — чому вона за цей час стосунків так і не сказала за свій вік… Чи це була така нехороша гра із закономірною кінцівкою? Чи, може, я не один так потрапив?

Дмитро, читач