Про це повідомляють в Ордені Братів Менших Капуцинів.

У капуцинській традиції поховання братів відбувається у спільному місці. У XVIII столітті капуцини мали можливість ховати померлих у крипті під храмом. З XIX століття у багатьох країнах ввели заборону на подібну практику, тому в подальшому члени ордену знаходили останній спочинок на загальних цвинтарях, але і надалі згідно за традицією у спільній монашій усипальниці з багатьма нішами на взірець родинних склепів.

Такі склепи є в багатьох місцях Польщі, наприклад у Кракові, Сендзішові, Розвадові тощо. У цих місцях х монастирі, побудовані у ту ж епоху, що і Вінницький капуцинський монастир. Про спільні місця поховання капуцинів у Вінниці невідомо, але подібний звичай хочуть відродити.

"Ми, брати-капуцини, останні кілька років роздумували про місце спільного поховання в Україні. Наш вибір зупинився на Вінниці. Звичайно, що перший наш погляд був скерований на кладовище по Хмельницькому шосе, де покоїться тіло славного вінницького настоятеля отця Марцелія Високінського, і де зазвичай відбуваються наші спільні католицькі заупокійні молебні.

Але це виявилося неможливим з різних причин. Влада міста запропонувала нам невеликий квартал для католицьких поховань на Сабарові. Ми, капуцини, плануємо там облаштувати склеп для наших братів капуцинів", - йдеться у повідомленні.

Ймовірно у Вінниці з кінця XIX століття капуцинів ховали на кладовищі на біля історичного Хлібного ринку. Сьогодні це територія центрального парку імені Миколи Леонтовича.

Довідка:

Орден Братів Менших Капуцинів - це римо-католицький чернечий орден, затверджений у 1528 році папою Климентом VII. З'явилися як плід послідовної реформи францисканського ордену, метою якої було повернення до первинних ідеалів Засновника. Італійські діти, побачивши братів у характерному одязі з великими каптурами, назвали їх капуцинами (монахи в капюшонах), і з тих пір збереглася така назва.