Після смерті Папи Франциска 21 квітня колегія кардиналів готується до конклаву, який визначить курс Католицької Церкви на роки вперед, пише Newsweek.
Франциск за життя обрав більшість кардиналів, які мають право голосу, пояснює Ульріх Ленер, професор теології в Нотр-Дамі. За його словами, підхід понтифіка до управління унеможливив формування міжособистісних стосунків між кардиналами. Головне питання – чи продовжить наступник реформи Франциска.
“Франциск постійно намагався запровадити прозорість і професіоналізм”, – зазначила Мішель Діллон, декан університету Нью-Гемпшира.
Процедура виборів нового Папи
Кардинали до 80 років голосують таємно в Сикстинській капелі. Для перемоги потрібна підтримка 2/3. Білий дим — Папу обрано, чорний — голосування триває.
“Під час траурного періоду… буде багато можливостей для особистого спілкування (між кардиналами – УНІАН)”, – підкреслила Діллон.
Хто може стати новим Папою?
Луїс Антоніо Тагле (Філіппіни)
67 років. Прогресивний кандидат, довірена особа Франциска.
П’єтро Паролін (Італія)
70 років. Державний секретар Ватикану, дипломат із поміркованою позицією.
Пітер Турксон (Гана)
76 років. Відомий борець за соціальну справедливість. Може стати першим африканським Папою за півтори тисячі років.
Петер Ердьо (Угорщина)
72 роки. Консерватор, прихильник ортодоксії. Вигідний для тих, хто прагне повернення до стилю Івана Павла II.
Анджело Скола (Італія)
82 роки. Традиціоналіст, фіналіст конклаву 2013 року. Вік може бути мінусом.
Що далі?
Конклав стартує за 15–20 днів після смерті Папи. Поки триває жалоба, всередині Церкви йде неофіційне узгодження кандидатур.
