Звільнення за сімейними обставинами передбачає звільнення військовослужбовця від служби з об’єктивних причин, пов’язаних з особистим життям, сімейним станом або станом здоров’я. Законодавство України визначає підстави, за яких військовослужбовці можуть претендувати на таке звільнення.
Звільнення за сімейними обставинами із Збройних Сил України регулюється відповідними нормативно-правовими актами, зокрема Законом України Про військовий обов’язок і військову службу.
Для такого звільнення військовослужбовець повинен подати рапорт із зазначенням причин та додати підтверджуючі документи (посвідчення, службові довідки тощо). Рішення про звільнення приймається командуванням після перевірки всіх обставин справи.
Повний список підстави звільнення за сімейними обставинами можна переглянути в Законі України Про військовий обов’язок і військову службу в статті 26, пункт 12, частина 4. Основними підставами для звільнення військовослужбовців є:
▪ виховання дитини-інваліда або дитини, хворої на тяжкі захворювання;
▪ необхідність постійного догляду за хворим членом сім'ї або особою з інвалідністю;
▪ один із подружжя, обидва проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
▪ одноосібне виховання дитини (дітей) віком до 18 років;
▪ відпустка по вагітності та пологах військовослужбовців-жінок;
▪ якщо близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
▪ якщо близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року).
Для підтвердження сімейних обставин при поданні заяви про звільнення з військової служби необхідні такі документи:
▪ медичні довідки про стан здоров’я родича, який потребує догляду, або підтвердження важкої хвороби;
▪ документи, що підтверджують родинні стосунки: свідоцтво про народження дітей, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про смерть або інші документи, що підтверджують родинні зв’язки;
▪ офіційний документ або лист медичного закладу, що підтверджує необхідність постійного або тимчасового догляду за хворим родичем;
▪ будь-які інші документи, які можуть підтверджувати конкретні обставини, що стали підставою для подання заяви про звільнення.
Для того, щоб звільнитися з військової служби, військовому необхідно написати рапорт на імʼя командира та надати підтверджувальні документи. Також необхідно написати рапорт на імʼя командира та надати підтверджувальні документи по команді.
Якщо командування не погодило рапорт, то обов’язково повинне пояснити, чому.
Головна причина, за якою мають право відмовити, — військовий підготував недостатньо документів, які будуть підтверджувати підставу для звільнення. Або ж вказав у рапорті недостатньо інформації.
Тоді командир повинен написати чіткий перелік документів, які військовий мусить додати до рапорту за своєю підставою. Після цього можна подавати його ще раз.
Командування не має права не погодити рапорт з таких причин:
▪ військовий не приніс документів, які повинні бути у розпорядженні командира, які формує або видає сам підрозділ, які підрозіл може взяти в іншого підрозділу або медичного закладу;
▪ військовий не дотримався вимог щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу;
▪ у рапорті є граматичні, синтаксичні чи інші помилки, які не впливають на його суть.
У випадку, коли командир не розглядає рапорт або відмовляється підписувати його без вагомих причин, можна звернутися до оперативного командування або Генштабу ЗСУ. Або ж піти до суду і домогтися звільнення у такий спосіб.
У разі відмови у звільненні з військової служби спочатку необхідно отримати офіційну відповідь із зазначенням причин відмови. Важливо ретельно проаналізувати ці причини, щоб зрозуміти, чому заявку було відхилено та чи є можливість оскаржити рішення.
Бажано проконсультуватися з юристами для отримання поради та оцінки подальших можливостей оскарження. Фахівці допоможуть визначити наявність обґрунтованих підстав для звернення до суду та розроблять план дій.
У разі визнання рішення про відмову необґрунтованим готується позов до суду. У позові викладено аргументи на користь позивача та надано всі необхідні докази, що підтверджують правомірність позовних вимог. Позов подається до відповідного суду з дотриманням усіх процесуальних вимог.