За переказами, Онуфрій походив із перського царського роду, з дитинства виховувався в монастирі Еріті поблизу Гермополя. У семирічному віці з ним трапилося диво: отримуючи від ключаря монастиря щодня частину хліба, він простодушно пропонував його Богонемовляті Христу, зображеному на іконі, який брав хліб. Почувши про диво, ігумен наказав ключарю не давати дитині хліба та послати його до ікони. Попросивши у Спасителя шматочок для харчування, хлопець повернувся до братії з великим хлібом.

У десятирічному віці Онуфрій пішов у пустелю, де спочатку жив під проводом одного зі старців, а після його смерті залишився один. Подвижник зазнав багато скорбот. У перші тридцять років пустельництва він харчувався водою і хлібом, які йому приносив Ангел Господній, а потім ще тридцять років їв плоди фінікової пальми, яка мала дванадцять гілок, що плодоносили щомісяця. У суботу та неділю до самітника приходив Ангел, який причащав його Таїн Христових. За словами Пафнутія, святий Онуфрій був весь покритий волоссям до самої землі, яке покривало його, немов одяг.