– Дуже дякую, що не побоялись написати правду про роздуті штати рад, адміністрацій, міністерств і відомств.

Бо я довгий час працювала сама в обласній адміністрації. Знаю, чим там займається більше половини так званих державних службовців.

День розпочинається із кави. Там доки не перепліткують і не перемиють усім кістки, не почнуть працювати. І якщо ще деякі працівники щось роблять, то всі ці зами, радники, «нашіптувачі», хто там іще — просто поголовно роблять видимість роботи. І ще цікава деталь: там десь більше поверху — то блатні чи коханки тих чи інших босів, чи грошовитих депутатів.

Шоправда, з початку повномасштабної війни стало модним на всякі «другорядні», вважай, без абсолютного коефіцієнту корисної дії, посади брати блатних синочків.

Хто має кошти і вплив, влаштовує на роботу абсолютно здорових чоловіків. Або хлопчиків після інститутів — до 25 років. Але так, щоб за цей час їх «просунути» на службі. І отримати бронь! І вони ще, позичивши очі у Сірка, одягають військову форму! Хто їм дав на це право? Форму потрібно заслужити на фронті.

І тому повністю підтримую думку, що в усіх державних та органах місцевого самоврядування, установах штати роздуті настільки, що їх легко можна переполовинити. А щоб нікому не було образливо, нехай їздять туди по три місяці на ротацію. Тоді побачать, куди треба і кому кошти виділяти, а не відмивати по хитрих схемах. Бо ж як не буде техніки чи систем захисту, то вліпашать завтра по їхніх головах там.

Ольга Федорчук, вінничанка

– Я була у Вінниці переселенкою, тому «присіла» на вашу газету «33-й канал» і виписую третій рік. Вже і сусідів та друзів «присадила» на ваше правдиве видання. Знаю, що відображаєте життя так, як воно є.

І думаю, що моя правда із прифронтової області вас шокує. Але у нас про це в коридорах влади знають – про поведінку першої особи, яку прислали до нас керувати з Поділля. У чоловіка вдома дружина і двоє дітей. Напевно, онуки її віку. Але цей генерал, який мав би служити на фронті, завів собі тут у два рази молодшу коханку.

Пристроїв у пресслужбу, як це часто буває.

Вірите, тут ми побачили, яке безумне і часом жалюгідне останнє кохання.

Бо цей дідусь-голова як з ланцюга зірвався. Навіть не втримували на якихось урочистостях. Сидять за столом, а молода пресуха тут як тут. Закриває штани цього «діяча» серветкою і давай… Що далі — описати не можу, але ви здогадуєтесь…

Далі звуки… Всі шоковані… Але нічого не можуть сказати… І чекають, коли в генерала пройде оргазм… Бо цей керівник «рубав шашкою з плеча», позвільняв усіх, на кого вказала ця молода фурія. Хто їй не вгодив.

Цей керівник за її пропозицією, щоб відмити чималу суму, влаштував пишні торжества, які вилились у велику трагедію розбомбленого центру міста.

Після скандалу його зняли. Не відправили на фронт, бо, виявляється, він був до нас лише відправлений у відрядження. І він поїхав знову до вас. Тепер там так буде керувати?

Бо і коханку встиг за собою прихопити. Там, у Вінниці, вона буде йому допомагати такі ж цирки влаштовувати, готуйтесь.

За останньою інформацією, він таємно найняв їй квартиру. Хоча у цьому ж місті мешкають і його дружина, і діти, і навіть дорослі онуки.

Ось такі у нас бувають дежслужбовці. І не рядові, а керівники, тому однозначно усіх по черзі на фронт. Нехай там чинять такі подвиги і ось з таким ентузіазмом люблять свою країну, а не молодих дівчат. Хотіла написати «зваблюють», але у нас тепер такі дівчата, що там ще не відомо, хто кого зваблює.

Висновок шокуючий: то, може, краще, як на Вінниччині — рік взагалі без губернатора, як із таким, як описала вище.

Ольга Лисак, читачка

– У нас пусті села. Бо прості сільські діти, сини звичайних селянських родин, стали оплотом ЗСУ. І на них, без перебільшення, тримається вся наша армія.

Але такими напівпустими мають стати, а точніше — вже давно мали б стати кабінети різних адміністрацій, управлінь і департаментів.

Бо саме ці люди вибрали обов’язок — служити народу України. І тому зараз вони мають служити саме там, на фронті. Щоб цього хліба солдатського і поту солоного спробували всі. Щоб відчули, як воно там, під щоденною смертельною небезпекою, ще виклянчувати в ситих і заможних копійки на дрони і авто. Але вони втомились, і в них «нету средств», бо купили найновіше елітне авто. І треба діток утримувати в ЄС чи США, куди заховали. А тут під «бронею» керують відкатами та пиляють бюджет… «нужние люді»… Хіба так має бути? Та ви хоч тисячу разів реорганізуйте ті ТЦК, але доти, доки у країні держслужбовці та депутати будуть ось так ховатись за «бронь» і це буде стимулювати держава, діла не буде.

Тому приклад Вінниччини, яка рік без губернатора і нічого — наче його й не було, показала, що штати, навіть на рівні перших, можна спокійно переполовинювати. І нічого не зміниться. Зате бригад з 10, оснащених найновішим обладнанням – будьте певні: себе вони «не обідять», – для ЗСУ забезпечено. І всі плани по мобілізації будуть виконані.

Андрій Ковальчук, читач