В умовах повномасштабної війни, коли кожен день тисячі українців потребують допомоги, роль благодійних організацій стає надзвичайно важливою. Волонтери та благодійники, ризикуючи життям, доставляють гуманітарну допомогу, організовують притулки, надають підтримку військовим та цивільним. У цій роботі підтримка з боку органів місцевого самоврядування є критично важливою. Проте, як показує ситуація з Томашпільською селищною радою та Благодійною Організацією Благодійне Товариство «Скоропослушниця», реальність не завжди відповідає очікуванням.

Благодійна Організація «Скоропослушниця» звернулася до Томашпільської селищної ради з проханням надати в оренду приміщення для функціонування пункту видачі гуманітарної допомоги та розміщення волонтерського штабу. Запит був логічним і обґрунтованим: організація просила про символічну орендну плату в 1 гривню на рік або ж про застосування пільгової ставки, розуміючи суспільно важливе значення своєї діяльності.

Відповідь селищної ради: Юридична точність vs. соціальна відповідальність

Відповідь Томашпільської селищної ради за № 01-04/1180 від 19 червня 2025 року, по суті, стала формальною “відпискою”. У ній рада посилається на статтю 15 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та постанову Кабінету Міністрів України №630 від 28.04.2021 р. “Деякі питання оренди державного та комунального майна”.

Згідно з цією відповіддю:

Методикою розрахунку орендної плати передбачено річну орендну плату в розмірі 1 гривні лише для чітко визначеного переліку суб’єктів (органів влади, державних та комунальних закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, музеїв, бібліотек тощо). Благодійні організації, що займаються гуманітарною допомогою, до цього переліку прямо не входять.

Пільгові ставки для благодійних організацій для функціонування пунктів видачі гуманітарної допомоги та волонтерських штабів цією Методикою також “не передбачені”.

На перший погляд, відповідь є юридично бездоганною: цитується законодавство, наводиться перелік, де благодійної організації немає. Однак, саме в цій “бездоганності” і криється головна проблема – повна відсутність гнучкості та соціальної відповідальності.

У чому полягає проблема?

Формальний підхід до суспільно важливої діяльності: Благодійна діяльність з надання гуманітарної допомоги в умовах війни є не просто “однією з багатьох” форм діяльності. Це – критично важливий елемент національної стійкості, що доповнює зусилля держави. Відмова у пільгових умовах лише на підставі того, що благодійна організація “не вписана” у конкретний перелік для ставки в 1 гривню, демонструє бюрократичну ригідність замість оперативної підтримки.

Ігнорування повноважень місцевого самоврядування: Хоча Методика КМУ є орієнтиром, органи місцевого самоврядування мають право розробляти та затверджувати власні методики розрахунку орендної плати за комунальне майно. Ці місцеві методики можуть (і повинні, особливо у воєнний час) передбачати додаткові пільги для організацій, які виконують важливі соціальні функції.

Відповідь ради не містить жодної згадки про те, чи має Томашпільська селищна рада таку власну методику, і чи розглядалися можливості встановити інші пільгові ставки (наприклад, символічні, але більші за 1 грн) для благодійників.

Відсутність конструктивного діалогу та альтернатив: Замість того, щоб запропонувати альтернативні варіанти розв’язання проблеми (наприклад, розглянути можливість внесення змін до місцевої методики, або запропонувати оренду за мінімальною можливою ставкою, або розглянути інші форми підтримки), селищна рада просто закрила двері, посилаючись на “неможливість”.

Це не сприяє співпраці між владою та громадянським суспільством, яка є вкрай необхідною в нинішній час.

Хто виграє від такої відмови? Чи отримає місцевий бюджет значні надходження від комерційної оренди приміщення, яке могло б служити пунктом видачі гуманітарної допомоги? Сумнівно. Натомість, втрачається потенціал для швидшої та ефективнішої допомоги мешканцям громади, яка в значній мірі залежить від роботи волонтерів.

Висновок:

Відповідь Томашпільської селищної ради, хоча й формально відповідає букві закону в частині цитування конкретних положень Методики КМУ щодо ставки в 1 гривню, є прикладом жорсткого бюрократичного підходу до питань, що вимагають чуйності та гнучкості. Вона демонструє відсутність розуміння реальних потреб суспільства у воєнний час та небажання використовувати всі наявні повноваження для підтримки критично важливих гуманітарних ініціатив.

Органи місцевого самоврядування повинні бути не просто контролерами, а й активними партнерами для благодійних організацій. У часи випробувань, коли мова йде про підтримку людей, формалізм та “відписки” є неприпустимими. Сподіваємось, Томашпільська селищна рада перегляне свою позицію та знайде механізми для реальної, а не лише декларованої підтримки тих, хто допомагає Україні вистояти.