Із рідних мав лиш бабусю і відправляв їй копійки, зароблені на промці.

Із майна мав альбомчик, де єдина світлина мами з татом, бабусі та сестрички, якої вже теж не було в живих. І кілька з інтернату – переважно групові, зо дві в якихось костюмах до свят.

Все.

Кілька днів тому зустріла у місті. Кинувся назустріч, радо привітався.

Я б не впізнала.

Хвалився протезом – згинав, розгинав металеве коліно, підскакував,  показував гравійовану татушку.

Одружився з донькою загиблого побратима. Має господарку поблизу міста. Бабуся померла. Купив трактора. Виростив вже з пів десятка пацят. Планує обладнати курник і качатник. Обробляє землю. Цей рік пощастило з гречкою. Має доньку. Шість фронтових котів і три песика. Мріє купити коня.

Льончик.

Домовились зустрітись взимку, бо хоче вчитись. Каже, що перечитав всі книжки тестя. Освоїв столярку.

Отримав посвідчення водія, бо на фронті напрактикувався.

Якось так. Льончик.

Лариса Полулях