У найдревнішу професію вона прийшла у 19. Каже, що через хвору маму, але та і знати не знає, чим займається донька. Зараз дівчині 21, має три роки «стажу».

– Анжело, ти працюєш «дівчиною за викликом»?

– Називайте це, як є — повією! Коли я тільки починала, то довго не могла перебороти огиду. Якщо чесно, до цього у мене було всього два хлопці, і кожного з них я любила. А тепер вони знають про моє заняття і називають «шалавою». Потім з’явився страх. Адже не вгадаєш, як людина буде з тобою поводитись, що їй може «стукнути» в голову… Іноді траплялися хороші хлопці, у яких просто проблеми у стосунках з дівчатами. Такі молоді і сором’язливі — мої найкращі гості.

– Яка вартість твоїх послуг?

– На проституції багато хто заробляє. Диспетчери приймають заявки і роздають нам, отримують по 100 грн. за кожного відвідувача. Наш адміністратор збирає контакти клієнтів, знає, де їх потім шукати, він теж отримує платню. Ми наймаємо вдвох з подругою квартиру у «дядька», який не тільки бере квартплату, а ще забезпечує нам регулярний медогляд, платимо і йому, і лікарю-гінекологу. Працюємо з подругою по черзі, то вона, то я. З клієнтів беремо по-різному — від 500 до 1500 грн./год., це залежить від особливих бажань. Із студентів дешевше, із багатих дорожче… Знаємо шикарних повій із салонів, де молоді красиві дівчата з гарною фігурою беруть від $200 і багато більше. Танцівниці із стриптиз-клубів теж за додаткову плату задовольняють бажання глядачів. Всі ці інтим-заклади, сауни тощо завжди мають «добрий дах». Якщо чесно, ми з подругою відвикли жити в нужді. А займатися чимось іншим не можемо, не маємо ні освіти, ні бажання вкалувати. Я приймаю два-три виклики за день. Але часто не можна — шкідливо для здоров’я. Адже ми зношуємось набагато швидше, ніж інші жінки.

– Яким ти бачиш своє майбутнє?

– Хочу вийти заміж, мати гарну сім’ю, дітей. І навіки забути про цю «професію».

Ірина МИХАЙЛЮК