Сім книг за три роки — випадковість чи літературна магія? Віра Гранатова — чаклунка слова чи жінка, яка просто наважилась наздогнати життя…
На минулих вихідних відбулася особлива літературна подія — презентація свіжої поетичної збірки Віри Гранатової. Світ побачила книга під назвою, що говорить сама за себе: “Нас до болю змінила війна”.
Подія об’єднала творчу спільноту, друзів та однодумців, які прийшли насолодитися поезією. Вітали авторку в затишному музеї-садибі Михайла Коцюбинського — місці, яке по праву асоціюється з українським словом, культурою і глибинним відчуттям національної ідентичності.
Несподіваний, але дуже приємний сюрприз зробив голова профспілки державних установ України, поет, письменник, громадський діяч — Юрій Піжук, який відвідав літературне свято та привітав авторку із виходом нової книги: “— Виплекані Вами слова складені в рядки прекрасних віршів. Дякую що у цій книзі поділилися Вашим болем, радістю та переживаннями з усім світом. Сьогодні Ви несете надзвичайну місію творця слова у такий складний час.”
Віра Гранатова — поетка, яка прийшла в літературу у зрілому віці, але надзвичайно впевнено й глибоко заявила про себе. Від квітня 2023 року і до сьогодні вона видала сім книг: п’ять поетичних збірок і дві прозові. Такий творчий темп вражає і водночас наштовхує на думку: авторка ніби поспішає сказати все те, що довго жило в ній і чекало свого часу.
Зустріч відбулася в теплій, камерній атмосфері, де кожне слово звучало особливо щиро. У творах поетки — кохання і біль, життя і пам’ять, війна і незламна віра в Україну. Її тексти не прикрашають дійсність — вони говорять правду, іноді гостру, але завжди живу.
Особливого змісту цій події надала дата — День рідної мови. Адже для Віри Гранатової українська мова — це не лише інструмент творчості, а принцип життя. Вона завжди розмовляла українською — навіть тоді, коли вперше приїхала до Вінниці, яка на той час ще не була повністю україномовною. З перших днів роботи у бібліотеці Віра свідомо обрала українську як мову спілкування — і саме цією мовою згодом почала писати свої твори. У цьому її послідовність, внутрішня сила і глибоке відчуття української ідентичності.
Під час зустрічі особливо проникливо звучали вірші про війну та Україну. В яких — біль сьогодення, але й водночас велика любов до своєї країни, мови та людей.
Саме ця щирість створила особливий зв’язок між поеткою та слухачами.
Віра Гранатова — не лише авторка, а й людина, яка об’єднує інших. Вона заснувала поетичний клуб “Поезія Незламності”, де збираються однодумці. Жінка працює в бібліотеці, щодня перебуваючи серед книг і читачів. А у її повсякденні гармонійно поєднуються ролі мами, бабусі, наставниці й творця.
Під час заходу поетка ділилася історіями зі свого життя, відповідала на запитання та читала власні твори. Атмосфера була настільки довірливою, що гості не просто слухали — вони проживали ці тексти разом із авторкою.
Ця презентація стала більше, ніж літературною подією. Вона перетворилася на розмову про час, про вибір, про мову і про відповідальність бути собою.
Творчість Віри Гранатової — це ще одне підтвердження: слово має силу, особливо тоді, коли воно вистраждане і сказане вчасно. І, можливо, найважливіші тексти народжуються саме тоді, коли людина по-справжньому готова їх озвучити.
Аліна ОЛІЙНИК
