Водночас знемосковщив і назву зі Свято-Олександро-Невського на честь святих мучениць Віри, Надії, Любови та матері їх Софії! Назви-то і в успішніших областях досі не поспішають знемосковщувати, а тут одразу таке!..

Для далеких від релігійної ситуації на Донеччині виокремлю найцікавіше:
Собор 19 століття у Слов’янську став першим собором (і другим храмом) в історії Донеччини, який перейшов до лона української церкви. І єдиний—під час повномасштабного вторгнення. 
До цього такий же подвиг здійснила громада Свято-Стрітенської церкви у Костянтинівці. При чому сама громада ухвалила це рішення у 2015, а суд дозволив аж у 2021 році! 
Донецька єпархія ПЦУ станом на 2022 рік фантастично скромних масштабів—78 парафій і 36 священиків, що в 4 рази менше, ніж, скажімо, на Житомирщині.
Більшість з цих 78 перебувають під окупацією і точну кількість та стан їх наразі встановити важко.
До початку 2026 року всі великі та старовинні храми та монастирі Донеччини перебували винятково під москвопатріархатним впливом, а практично всі відкриті з 2014 року українські православні церкви досі гніздяться в маленьких хатках та спорудах первісно іншого призначення.

І для порівняння. З УПЦ (МП) до ПЦУ протягом 2022-2025 року перейшли майже 1,4 тисячі релігійних громад в Україні. Лідери: Київщина—306 громад і Хмельниччина—295. В аутсайдерах Дніпропетровщина і Прикарпаття—по 4 громади, Донеччина, Луганщина і Запоріжжя—жодної.

На світлині 129-річний Катедральний собор святих мучениць Віри, Надії, Любови та матері їхньої Софії у Слов’янську готується до своєї першої в історії літургії українською мовою!

Слава Богу!

Володимир Олівець