Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Костянтином Семенюком.

Він долучився до захисту України у 2023 році. Служив у 154-й окремій механізованій бригаді, займався ремонтом та обслуговуванням БпЛА. Брав участь у боях на Харківському, Дніпропетровському, Донецькому та Запорізькому напрямках. 24 березня отримав важкі поранення, від яких помер 2 травня. Йому було 42 роки.

Костянтин народився 25 лютого 1984 року, навчався у Вінницькому технічному фаховому коледжі та Одеській національній академії зв’язку ім. О. С. Попова. Працював у сфері телекомунікацій, зв’язку та енергетики.

 

Підтверджено факт загибелі жителя Калинівки Миколи Горобченка.

Микола народився 25 грудня 1978 року в селі Чернятин. Згодом проживав у місті Калинівка.

Працював у дорожньо-експлуатаційній організації у містах Вінниця і Калинівка.

Життя воїна обірвалося 24 жовтня 2024 року на території Курської області внаслідок штурмових дій противника. Лише 28 квітня 2026 року факт його загибелі було офіційно підтверджено.

 

Сумна звістка знову надійшла до Немирівської громади.

14 грудня 2024 року, виконуючи військовий обов’язок та захищаючи Україну від російського агресора, загинув житель села Гунька Олександр Кравець, 17 січня 1993 року народження.

 

«На щиті» у Могилів-Подільську громаду повернувся солдат 120 бригади ТрО Андрій Ліщенко, 2000 року народження.

Андрій прийняв свій останній бій 7 березня 2024 року у Донецькій області.

До цього часу воїн вважався зниклим безвісти і тільки тепер повернувся додому на вічний спокій.

 

Захищаючи Україну, загинув житель села Лугова, старший солдат Збройних сил України Олександр Герун, 1991 року народження.

Олександр проходив службу у складі військової частини А3719, був водієм-електриком відділення безпілотних авіаційних комплексів. Вважався зниклим безвісти, однак, на жаль, підтверджено його загибель.

28 лютого 2026 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Лиман Краматорського району Донецької області, внаслідок ворожого ураження він віддав своє життя за Україну, її свободу та незалежність.

 

Скорботна звістка сколихнула Могилів-Подільський район. У лікувальному закладі перестало битися серце мешканця села Бабчинці — ветерана та мужнього захисника Олександра Паплінського.

Олександр Паплінський народився 22 січня 1984 року. Будучи «особою з інвалідністю внаслідок війни», він присвятив значну частину свого життя боротьбі за територіальну цілісність, суверенітет і мирне майбутнє України.

 

Підтверджено факт загибелі жителя села Черепашинці Сергія Васюніна.

Сергій народився 24 січня 1980 року в селі Махнівка (Комсомольське). Проживав у селі Черепашинці, де й закінчив загальноосвітню школу. Працював у будівельній сфері та сільському господарстві.

У червні 2024 року був призваний на військову службу до лав Збройних сил України. Службу проходив на Курському напрямку.

Із 3 листопада 2024 року вважався зниклим безвісти. До 22 квітня 2026 року тривав процес встановлення його долі. За результатами ДНК-експертизи підтверджено факт загибелі воїна.

 

Ладижинська громада повідомила, що 19 жовтня 2024 року героїчно загинув солдат Збройних сил України Іван Мазур, 3 червня 1966 року народження.

 

Перестало битися серце військовослужбовця, жителя села Могилівка – Богдана Мірошника.

Богдан народився 3 липня 1997 року в селі Могилівка. Навчався у місцевій школі, після закінчення якої вступив до Вінницького технікуму харчової промисловості, де здобув спеціальність оператора харчових технологій. Після навчання певний час працював за кордоном у Польщі, але згодом повернувся додому.

24 листопада 2024 року був призваний до лав Збройних сил України. Проходив навчання, а з квітня 2025 року ніс службу в одній із тилових військових частин Вінницької області. Із 25 січня 2026 року виконував бойові завдання у складі 33-ї бригади на Покровському напрямку. Пізніше був передислокований до 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 механізованого батальйону військової частини А4447 у Харківській області, де служив оператором безпілотних літальних апаратів.

У зв’язку зі станом здоров’я 29 квітня 2026 року чоловік потрапив до госпіталю в м. Харків, де, на жаль, помер.

 

Сумна звістка для Соболівської громади.

У бою загинув Сергій Половинченко, 23 вересня 1983 року народження.

Сергій був призваний 25 лютого 2025 року, ніс службу у військовій частині А 2960, старшим стрільцем-оператором 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти.

Із 20 квітня 2025 року вважався безвісти зниклим. Батьки воїна переїхали як вимушено переселені на проживання в с.Соболівку.

1 травня 2026 року за експертизою ДНК визнано Половинченка Сергія Миколайовича загиблим.

 

Пішов за небокрай житель села Городківка Олег Давидкевич, 11 червня 1974 року народження.

Призваний на військову службу Тульчинським РТЦК та СП, сержант військової служби Олег Давидкевич служив головним сержантом 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти.

Загинув мужній воїн 28 березня 2024 року внаслідок артилерійського, мінометного та стрілецького вогню у населеному пункті Богданівка Бахмутського району Донецької області.

 

Липівчани зустріли «на щиті» захисника Володимира Коваля.

Він народився 6 лютого 1972 року у с. Нападівка. Після закінчення школи вступив до Тульчинського веретеринарного технікуму. Працював у ТОВ “Липовецьке” ветеринарним лікарем, згодом у с. Славна, Улянівці.

У 2014 році був демобілізований, ніс службу парамедиком на Луганському і Донецькому напрямках, рятуючи життя поранених. На одному з блокпостів був важко поранений і отримав контузію, тривалий час лікувався у шпиталі, затим проходив реабілітацію.

З початком широкомасштабного вторгнення старший сержант Володимир Коваль продовжив службу у лавах Національної гвардії, у військовій частині 3008 м.Хмельницького.

У кінці минулого року захворів. Хвороба була спровокована пораненням і фронтовими умовами. Військові медики й лікарі до останнього боролися за його життя. Проте боєць помер у шпиталі 25 квітня 2026 року.

За час військової служби Володимир Коваль отримав дві медалі “Захисник Вітчизни” та “Учасник АТО”.

 

Важка звістка прийшла у Гайсинську громаду.

27 квітня 2026 року у селищі Деснянське Новгород – Сіверського району Чернігівської області, під час виконання обов’язків військової служби, внаслідок хвороби помер солдат, старший стрілець- вогнеметник 2-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 144-ї окремої механізованої бригади Петро Варшавський, 13 грудня 1975 року народження, житель міста Гайсин.

До лав Збройних сил України був призваний у квітні 2026 року.

 

«На щиті» до Могилева-Подільського повернувся стрілець-зенітник Олександр Фельчин, 1974 року народження.

Олександр Іванович родом з села Ломазів. Проте ще з 2001 року разом із сім’єю проживав у Могилеві-Подільському. Із 2023 року боронив рідну землю у лавах ЗСУ.

25 лютого 2024 р. під час виконання бойового завдання у Донецькій області Олександр Фельчин загинув. Довгий час воїн вважався зниклим безвісти.

 

Козятинська громада попрощалася із захисником Валерієм Яновським.

Валерій народився 11 квітня 1974 року в селі Пустоха. Навчався у Пиковецькій школі. Вступив у машинобудівний коледж у місті Бердичів. Потім строкова служба. Працював у Києві.

Був призваний до лав Збройних сил 12 вересня 2025 року. Проходив службу в Балаклії.

Помер, перебуваючи у відпустці, внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, у військово-медичному клінічному центрі м.Вінниці 1 травня 2026 року.

 

Повідомлення про втрату надійшло в Оратівську громаду.

Загинув Олександр Волинець, 1979 року народження, житель села Кошлани.

Відданий військовій присязі на вірність українському народу, солдат Олександр Волинець мобілізований до Збройних сил України у квітні 2024 року.

Мужній воїн загинув 21 квітня 2025 року під час бойових дій поблизу села Північне Донецької області.

 

Підтверджено загибель Ростислава Цаля із Калинівської громади.

Ростислав народився 16 вересня 1976 року в селі Мирне. Згодом проживав у селі Котюжинці, після чого переїхав до села Корделівка. Тут закінчив старші класи школи.

Навчався у Козятинському професійно-технічному училищі за спеціальністю провідника. Працював на залізниці, а  згодом — у ДП ДГ «Корделівське» і ТОВ «Термінус».

У липні 2024 року був мобілізований до лав Збройних сил України.

Ростислав загинув 11 листопада 2024 року на Курщині. Лише 27 квітня 2026 року результати ДНК-експертизи підтвердили його загибель.

 

«На щиті» до рідного дому в село Рибчинці (Уланівська сільська територіальна громада) повернувся захисник України Сергій Гричко, 7 січня 1978 року народження.

Він загинув 18 лютого 2025 року в районі населеного пункту Андріївка Волноваського району Донецької області. До цього вважався зниклим безвісти.

 

Стало відомо про загибель захисника України, жителя села Павлівка Василя Прокопчука.

Василь народився  6 грудня 1973 року у селі Грушківці Калинівського району, де провів дитинство й закінчив школу. Згодом здобув фах будівельника у Вінницькому професійно-технічному училищі. Працював у будівельній сфері.

Після одруження проживав у селі Павлівка разом із родиною.

З липня 2022 року став на захист України. Проходив службу на посаді мінометника, мав звання старшого сержанта.

22 квітня 2026 року загинув поблизу населеного пункту Земляний Яр Чугуївського району Харківської області внаслідок ураження ворожим дроном.

 

Глухівці зустріли полеглого воїна Олександра Драгана.

Олександр народився 23 листопада 1995 року у селищі Глухівці. Після закінчення місцевої школи навчався у Бердичівському професійно-технічному училищі, де здобув фах зварювальника. Працював на місцевому заводі пресувальником, а згодом переїхав до Києва, де трудився м’ясником у магазині.

18 січня 2025 року Олександра призвали на військову службу Чернівецьким ТЦК. Він проходив службу у військовій частині А3029, у складі 8-го гірсько-штурмового батальйону. Загинув 1 травня 2026 року.

 

Загинув захисник зі Стрижавки Олександр Карпович.

Олександр народився 24 січня 1975 року у місті Вінниці. Навчався у Вінницькій загальноосвітній школі №35. Потім – у Вінницькому кооперативному технікумі за спеціальністю «Товарознавство і комерційна діяльність». Проходив навчання в Українському навчальному науково-прикладному інституті управління «Укрінвестконверсія». Проходив військову службу за контрактом.

Упродовж життя працював у різних сферах: у службах цивільного захисту, водієм, експедитором, а також охоронцем. Проживав із родиною у Стрижавці.

У травні 2025 року був призваний на військову службу. Захищав Україну на Чернігівському напрямку. Був старшим сержантом, техніком відділення з підготовки бойового спорядження відділу інженерно-авіаційного забезпечення прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів 11 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч 2382).

24 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Гірськ Корюківського району Чернігівської області Олександр Карпович загинув.

 

Іванівська громада отримала трагічну звістку.

28 квітня 2026 року під час проходження військової служби в с. Матвіївка Запорізького району Запорізької області помер старший лейтенант Сергій Карасевич, житель с. Гущинці.

Сергій Іванович 17 квітня 2022 року був призваний до лав Збройних сил України. Пройшов навчання у Львівській академії Сухопутних військ з підготовки заступників командирів з психологічної підтримки персоналу.

Проходив службу в 36 та 37 окремих бригадах морської піхоти на посаді командира роти. Потім був переведений до 101 окремого протитанкового батальйону, де обіймав посаду заступника командира роти протитанкових ракетних комплексів із психологічної підтримки персоналу.

 

На полі бою обірвалося життя Юрія Лінника, 30 жовтня 1994 року народження, жителя Тульчинської громади.

Призваний на військову службу у квітні 2022 року, старший солдат Юрій Лінник служив старшим навідником 3 артилерійського взводу 2 артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону батальйону.

Захисник загинув 26 квітня 2026 року в районі населеного пункту Олексієво-Дружківка Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання.

 

Трагічне сповіщення надійшло у Тульчинську громаду. Загинув Дмитро Луков, 4 листопада 1984 року народження, житель села Шура-Копіївська.

Дмитро став до лав Збройних сил України у грудні 2022 року. Служив номером обслуги 2 зенітного ракетного відділення 2 зенітного ракетного взводу 2 зенітної ракетної батареї.

Загинув воїн 27 квітня 2026 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася на автодорозі м-28 «Південна дорога» у напрямку від м. Одеси до м. Південне Одеської області.

 

Висловлюємо щирі співчуття родинам, друзям і побратимам полеглих. Жодні слова не вгамують біль втрати, але наш обов’язок — пам’ятати кожного, хто віддав найцінніше за наш спокій.

Ми продовжуємо збирати та зберігати історії про кожного захисника, щоб їхній подвиг назавжди залишився у пам’яті поколінь.

Вічна пам’ять та слава Героям Вінниччини!

Низький уклін… Поділіться цим дописом, щоб якомога більше людей згадали імена наших оборонців.