Людмила Колєбакіна, яка досі із травмами на лікарняному ліжку, звернулась до редакції.
– Я добре пам’ятаю вантажівку в суцільній темряві. Без увімкнених габаритів. Пам’ятаю, як наш водій з останніх сил гальмував та намагався вивернути кермо. Але таки ми зачепили той «КамАЗ»… З понівеченого мікроавтобуса я повзла на колінах. Ліву ногу вже не відчувала. Волочила її… Пізніше з’ясувалось, що у мене відкритий перелом. Розбите тіло, я сильно вдарилась об сидіння під час зіткнення. Тож мене й госпіталізували до вінницької лікарні швидкої допомоги.
У моїй сумці 12 тисяч гривень — кошти на товар. У потаємній кишені. Було ще близько 3700 гривень, гаманець, мобільний телефон у загальному відділенні. Я до останнього тримала сумку при собі. Сумка через голову. І коли виповзала з розбитої машини, й на ношах, у кареті «швидкої»… І ось привезли мене до приймального відділення. Медсестри й лікарі наказали відразу швидко віддати усі свої речі, бо ж треба робити аналізи, діагностику, рентген. І коли я відмовилась — там особисті речі, телефон та головне — кошти, вони просто зірвали сумку з мене. Заспокоювали: складуть опис речей і повернуть. Вимагали, щоб я зняла та віддала їм свої золоті прикраси — мовляв, заважатимуть проведенню медичних процедур. Але я категорично відмовилась. Коли мені надавали першу допомогу, я була притомна, — згадує жінка. — Що відбувалось із сумкою, я не знаю, бо ж була на медичних процедурах. Згодом сумку, усі документи та телефон повернули моїй матері, вона вже віддала їх мені. І який жах — бачу, що у сумочці добряче порпались… Ті 3 700 гривень хоча й не чіпали, але розкидали по усій сумочці. А 12 тисяч гривень з потаємної кишені зникли… Ми відразу звернулись до медичних сестер, лікарів — де гроші?.. Ті нам нахамили — не морочте голову й не заважайте працювати, ніхто ваших грошей не брав! Ми були вимушені викликати поліцію. Втім, від правоохоронців допомоги не дочекались. Приїхали двоє молодих хлопців, які почали сміятись із мене на лікарняному ліжку… Згодом вони спілкувались із медичними працівниками і вийшли звідти у дуже гарному настрої… На цьому наше спілкування закінчилось…
Людмила Колєбакіна каже, що зверталась й на «гарячу лінію» Мінохорони здоров’я України.
– Із мамою телефонували. Нас уважно вислухали, записали усі дані й пояснили, що жодних дій не робитимуть, бо відкрите кримінальне провадження… Невже лікарі не проводитимуть службове розслідування? За цей тиждень, що я тут лікуюсь, медики так і не спромоглись пояснити, куди поділись кошти. Досі кажуть, або я їх сама загубила на місці аварії, або «ви були непритомні і нічого не пам’ятаєте». Звертались до керівництва, але нам відразу вказали на двері… А ще нам дорікають, що ми, «базарники», у золоті ходимо, гроші лопатою гребемо! То можна красти кошти у пацієнтів? І яка кому справа, де хто робить і як вимушений заробляти на життя? Що робить слідство, ми теж не знаємо. Стосовно аварії теж тиша, бо слідчий сказав нам, що займатиметься цим питанням, лише коли я видужаю! Але ми це неподобство так не полишимо!
Колега Людмили Леонід, теж потерпілий у ДТП, згадує:
– Я сидів поруч із водієм на передньому ряду. Дорога неосвітлена. Пам’ятаю, як водій закричав та різко вивернув кермо праворуч… Удар. Нас врятувало те, що ми усі були пристібнуті пасками безпеки… У мене були розбиті ноги та голова. А от стосовно лікарні — медики теж вимагали у мене, щоб я віддав свою сумку із коштами під час надання мені допомоги. Мовляв, теж — «проведуть облік усіх речей і їх мені повернуть під розписку». Я категорично відмовився. Тож тримав сумку із коштами й у рентгенкабінеті. Згодом віддав кошти та усі свої особисті речі вже дружині…
– Я 40 років за кермом. Така біда у мене вперше. Ми вночі виїхали до Хмельницького. Їхали нормально. Але ось бачу за 50-60 метрів від себе вантажівку, що везла зерно та перегородила собою усю дорогу. Освітлення вимкнене, машина без габаритів, — згадує водій буса, теж Леонід. — У бусі було восьмеро людей. З них я та ще двоє пасажирів отримали травми. Аварія сталась о 3.40, то я ще до обіду був на місці ДТП — експертизи, аналізи здавав… Вже вдома відчув себе дуже погано. Мене терміново госпіталізували. У лікарні дізнався, що у мене розірвана печінка. Нині я лікуюсь…
Стосовно коштів нічого не знаю. Але чув інше, що буцімто після ДТП водій того «КамАЗа» від’їхав від місця аварії на узбіччя і швидко ввімкнув габарити, ніби ДТП сталась там. Хто йому це дозволив? І чому машини, якими перевозять зерно, їздять без додаткового освітлення та супроводу?
У Вінницькій міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги бурхливо відреагували на питання стосовно претензій потерпілої жінки до медиків. Пояснили — поки триває слідст во, то жодних коментарів не надаватимуть. А у прес-службі обласної поліції кажуть — розслідувати як звернення за фактом крадіжки та ДТП ніхто не припиняв й не припинятиме:
– За фактом звернення громадянки відкрито кримінальне провадження. Наші співробітники опитали одну бригаду медиків «швидкої допомоги» та лікарні. Обов’язково опитають решту медичного персоналу. На даний момент цей злочин не розкритий. Триває слідство стосовно дорожньої аварії. Призначено ряд довготривалих експертиз.
Редакція готова вислухати інші точки зору на цю ситуацію.
