Про підсумки зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), про Державну підсумкову атестацію (ДПА) для випускників 9 та 4 класів, а також про очікування від Нової української школи і висновки щодо навчального процесу у 2017-2018 році – інтерв’ю із директором Вінницького регіонального центру оцінювання якості освіти Геннадієм Кузьменко (текстова версія – скорочена).
Ми свідомо уникали статистичної інформації, а намагалися проаналізувати стан освіти, рівень, як і абітурієнтів, так і теперішніх випускників молодшої школи. Адже цього року Україна вперше долучилася до Програми міжнародного оцінювання учнів – PISA, мета якого визначити фактори, які впливають на навчання учнів (детальніше про PISA –http://testportal.gov.ua/pisa/). Результати цього оцінювання побачимо восени.
Математика, фізика, англійська: результати невтішні для Вінницької області
– Які основні висновки можна визначити за результатами навчального року 2018?
– Перше. На нашу думку є невідповідність шкільного оцінювання знань і системи ЗНО. Школа завищу оцінку. Багато учнів отримують високі шкільні бали, які не підтверджуються результатами оцінювання. Об’єктивність оцінювання у школі не відповідає реальному рівню знань. Тому розрив між результатами ЗНО і атестаційними оцінками складає 20-30%. Друге. Навчальні заклади, де результат ЗНО дорівнює рівню атестату, свідчить про об’єктивну оцінювання і високий рівень знань. На жаль, потрібно говорити про низький рівень вмотивованості учнів отримувати знання. Багато батьків віддають дітей у школу, як у «камеру схову», а потім, отримавши атестат, – передають в іншу, в вузи. Не відчувається рівня мотивації учнів щодо отримання знань для здобуття в подальшому професії.
В той же час потрібно говорити і про збільшення кількості «екстернатників» на 40% у цьому році. Більшість із них приходять, аби отримати атестат про середню освіту. На жаль, система вибудована так, що якщо навіть під час ЗНО учень не відповість на жодне питання зошита і отримає «0» балів, то в «12-бальному» атестаті «0» – поставити не можливо, а лише «1». Відповідно, такий учень в будь-якому випадку отримує атестат про середню освіту.
Хто з вчителів отримав 200 балів
– Цього року область має менше «200-бальників», аніж в минулому. Чи це свідчить про погіршення рівня знань випускників?
–«200-бальниками» не можна вимірювати знання. За нашими спостереженнями, останні чотири роки немає суттєвих змінза результатами зовнішнього оцінювання. Якщо вони і є, то в кращий бік. Остаточний аналіз ми зможемо зробити у вересні. В той же час, відверто можна сказати, що результати з математики, фізики та англійської не втішні. На фоні України Вінниччина знаходиться наприкінці рейтингу областей. З цього потрібно робити висновки. В той же час тенденції щодо рівня знань міських і сільських шкіл зберігаються. Випускники міських шкіл мають вищі результати. Хоча є виключення. Наприклад, кілька років поспіль результати ЗНО учнів Жмеринського району були вищими за результати у самому районному центрі. Такого, чесно кажучи, не бачив ні в інших районах, ні в інших областях. Зараз ці результати практично зрівнялися, хоча у районі дещо вищі, ніж у школах Жмеринки. Коли ми почали аналізувати ситуацію, то дійшли висновку, що керівництво освітою в районі вибудовало таку систему навчання та контролювання якості знань впродовж навчального року, коли можна було проаналізувати і виправити помилки на всіх етапах.
– Чи багато було апеляцій за результатами цьогорічного ЗНО? І чим найбільше заповнилося цьогорічне оцінювання?
– Була лише одна апеляція з англійської мови. Учасник скаржився на погану якість звуку під час аудіювання. Скарга була відхилена через те, що всі учні отримали однакової якості аудіофайли і всі вони відтворювалися на однаковому обладнанні. Кампанія-2018 запам’яталась, напевно, тим, що кількість як і пунктів оцінювання, так і кількість учасників ЗНО значно збільшилася. Якщо раніше було 1600-1700 зареєстрованих, то у цьому році маємо більше 2500.
– А були нестандартні ситуації?
– Цього року два вчителі взяли участь в оцінюванні на рівні з учнями і отримали по 200 балів. Це вчителька однієї із гайсинських шкіл – вона складала тест з математики, та вчитель німецької мови з Вінниці. Розумію, що вони хотіли пересвідчитися в об’єктивності своїх знань та у можливості самим пройти іспит. Це добре. Але особисто я такі речі не підтримую, адже участь кожного учасника оцінювання фінансується державою. А такі витрати – не коректні. В той же час, вважаю, що потрібна державна сертифікація вчителів. Відповідна програма розроблена міністерством. Сподіваюсь, що в найближчі роки реформа дійде і до цього. Адже в більшості країн світу вчителі періодично підтверджують свій рівень, отримуючи сертифікат.
У 2018 році ЗНО з російської мови – не складали
–У багатьох сільських школах області до сьогоднішнього дня вивчають другу іноземну – російську. Розумію, що викладачів інших іноземних мов, окрім англійської, в селах немає. Чи складали цього року ЗНО з російської?
–Ні. Вперше оцінювання з російської мови не проводилося. Наскільки мені відомо, в жодному вузі не вимагають при вступі оцінювання з російської, тому і проводити оцінювання немає сенсу.
«Півтора землекопа», або Що чекати від молодшої школи
– А щодо результатів державної підсумкової атестації у 4-х класах…
–Остаточні висновки зробимо через місяць. Знаємо, що більшість дітей гарно впоралися із завданнями. Проте складнощі виникали під час складання ДПА з математики. Де були прості питання, діти давали правильні відповіді, де у завдання були включені елементи логіки, там, на жаль, проблеми. Приклад: у вас є 100 гривень, на які потрібно купити зошити вартістю 40 гривень за один. Скільки зошитів можливо придбати? Відповідь: два з половиною зошита – була не поодинока. Це як «півтора землекопа». В майбутньому, розумію, що от той самий рівень оцінювання з точних наук, який ми маємо, – навряд чи зміниться. І це тривожний сигнал.
–Можливо «Нова українська школа» змінить на позитив ситуацію?
–Покладаємо великі надії, але результат побачимо за чотири роки, коли відбуватиметься державна підсумкова атестація…
«Своїй рідні школі я побажаю, аби вчителі краще готувалися до своїх предметів»
– В той же час, що можна вимагати від школи та вчителів, коли ми сьогодні спостерігаємо ситуацію, коли до педагогічних вищих навчальних закладів прохідний бал настільки низький і майбутні педагоги це ті, хто подолав пороговий бал ЗНО для вступу у виші…
– Особисто моя думка, в Україні не потрібно стільки вищих навчальних закладів. Вузи мають змагатися за якісного абітурієнтів, встановлюючи високу планку для вступників. Тоді і ситуація у професійній сфері поліпшиться. Медичні ж університети тримають таку планку, а це означає, що країна в майбутньому матиме висококваліфікованих медиків. Ми зараз бачимо, що втрачається попит на юристів, економістів, менеджерів. В тренді залишаються медики, програмісти. А держава фінансує бюджетні місця.
– В той же час ми зараз спостерігаємо шалений трафік українських абітурієнтів до західних вузів, зокрема, польських. Чи не втратим ми інтелектуальну еліту нації?
– Тут можна говорити про дві тенденції. Перша, на бюджетні місця до іноземних вузів потрапляють реально кращі учні, які показують високі результати в України. Друга, до іноземних вишів, в більшості приватних, їдуть ті, які в Україні мають доволі низькі результати, іноді нижчі за пороговий бал. Бо там, за невелику платню, можна отримати диплом європейського зразка або в подальшому залишитися легально працювати.
– Виходить, що з початку впровадження ЗНО українські мізки «вимивали» росіяни, а зараз європейці?
– Так, ми мали ситуацію, коли нашим 200-бальникам в приватному порядку приходили запрошення на зарахування до престижних російських вузів без вступних іспитів і на гарних умовах. Яким чином відслідковували таких абітурієнтів– не знаю. На щастя, зараз цієї ситуації не має.
– А Ви відслідковуєте долю вінницьких 200-бальників?
– По правді сказати – ні. Було кілька зустрічей із такими відмінниками. Цікава історія, коли одного із них запитали, щоб він побажав рідній школі, у відповідь почули: «Аби вчителі краще готувалися до своїх предметів». Але це поодинокий випадок, та й сам відмінник був досить неординарний, із неабиякою жагою до знань.
Наталія Болховська
