Якби був мирний час, то ці шокуючі викриття багатосерійного сволочного «Карфагену» точно зібрали б вже мільйонні Майдани із лозунгами «Банду геть!»

І я вийшла б! Але в час війни розумієш, що це точно вб’є Україну, за яку вже віддано стільки життів!

Але, як жити з таким окропом правди всередині?

Коли римуються два таких вбивчих запитання — то банда при владі чи влада при банді? Та ще і з рашистським слідом наркосиндикату!

Цей роковий лозунг про орлів і хамів живучий чи не у кожній українській структурі! Одні життя віддають — інші безбожно крадуть і по трупах крокують. Бо коли орли йшли добровольцями і вершили подвиги, ці хами за їхніми спинами будували кримінальні синдикати.

По-воєнному — із особливим цинізмом і жорстокістю, з рашистським слідом і зростанням із криміналом та наркокартелем. Із головорізами і реальною кислотою проти журналістів. Що, маємо вже свою Козаностру? А які колоритні клички у міністрів і міністерок, опешниць і опешників, генералів, суддів, прокурорів і навіть… Так, тих, що поки що недоторканні.

Українцям вже нічого не треба пояснювати, вони вже все зрозуміли! Тому лише чекають, зціпивши зуби, кращих часів.

Бо тепер нас стримує лише одне — любов до України і бажання її зберегти і Віра — може, вже єдина — у Бога і ЗСУ.

Бо хоча і там не обходиться без корупційних схем, але там, де біда, завжди тримають фронт завдяки подвигам і самопожертві Героїв.

І якщо він тримається, то там таких точно більшість! Героїв!

А ось чи більшість таких у тилу? У названих усіх без винятку силових структурах, судах, прокуратурах? І навіть не серед зараз виявлених, а УСІХ?! Даймо собі чесно відповідь, бо від цього залежить доля України! Це дуже просто визначити. Колись я робила серію інтерв’ю із українцями, що зробили кар’єру за кордоном, і ставила їм запитання: що має зробити Україна, щоб стати успішною?

Таке запитання поставила тоді керівнику поліції Нью-Йорка Майклу Поліщуку. І знаєте, яку відповідь він дав: найбільша ваша проблема — корупція. Але її дуже швидко — за два-три роки можете подолати.

Як? Дуже просто, щоб більшість співробітників у всіх правоохоронних органах і судовій гілці влади не продавалась. Сто відсотків ніхто і ніде не досяг, завжди буде гниль, але ота здорова більшість — 75 — 80 % — зуміє іншу — меншість перебороти.

І тоді та сама корупція стане вагомим прибутковим джерелом держави. Адже злочини не лише будуть розкриті, кошти повернуті, але й величезні відшкодування штрафів попливуть у казну. І це відіб’є охоту в інших так масштабно красти. Красти хочуть скрізь, але не крадуть там, де є небезпека «відрубати руки».

Але всі ці роки ми констатуємо в Україні ці страшні корупційні схеми та ще й із злиттям влади і кримінального світу.

А це означає, що у нашій державі більшість, особливо верхівка правоохоронних органів — КОРУМПОВАНА!

Ну, звідки у прокурорів, суддів, керівників правоохоронців взялися ці багатомільйонні статки із гектарами елітної землі і віллами по усьому світу?

За продані справи! За «КРИШУ» для бандитів, шахраїв, мародерів. Ну, це ж ясно як білий день!

Після обезголовленого і викраденого Гонгадзе ми, журналісти, сподівались вже ніколи не почути того, що почули від цієї шобли — облити кислотою, переламати ноги!

Бляха, у час, коли кожен там мав би бути героєм і патріотом, випливає якась смердюча каналізація!

Пане Президенте! Тепер до Вас — заявляєте, що хочете це припинити? Підказую як — а ви у всіх силовиків, міністрів, високопосадовців, суддів і прокурорів призупиніть (обнуліть) право на всі майнові та фінансові заощадження. Нехай по-новому кожен доведе їхнє походження. І тоді випливе, може, ще разючіша цифра — вкрадені мільярди! Десятки! Гарантую! Бо кожна із силових структур, яка зараз існує в країні на податки її народу, перетворилась у тій самій більшості на рудимент, який не захищає народ від бандитів, а «кришує» їх і дозволяє уникнути беззаконня — за величезні кошти від них.

І зараз воююча держава і народ вже мають право поставити справедливе запитання: а чи потрібні взагалі такі продажні і корумповані правоохоронні органи? Може, краще залишити НАБУ та САП? А решту — на фронт?

І не журналісти винні, що вони роблять ось такі висновки і розслідування. Ви винні, що довели до такого аморального і злочинного фактажу у державі!

Саме тому сьогодні недостатньо затримати кількох виконавців. Потрібно розірвати зв’язки між кримінальними грошима, владними кабінетами та правоохоронними погонами.

Потрібно повернути державі її головну функцію — захищати громадян, а не тих, хто має гроші, зв’язки й можливість купити собі безкарність.

І тут не може бути жодних недоторканних. Ні генералів, ні прокурорів, ні високопосадовців, ні наближених до влади бізнесменів.

Зможете посадити своїх друзів? Народ чекає!

Україну не можна виграти на фронті, коли програєш всередині країни. Ви це розумієте?

Слава Україні!

Тетяна Редько,
заслужений журналіст
України