Його поява нагадувала вибух наднової зірки, бо за зовсім короткий проміжок часу фестиваль з міського виріс до всесоюзного, збираючи під гаслом «Майстри мистецтв країни — трудівникам села» кращих виконавців з усього СРСР. Його авторами стали А. Левицький, режисер-постановник –
І. Масляєв, художник-постановник – К. Вітавський.
Спочатку мистецька подія цілком поміщалася на острові Кемпа, котрий з появою нового вінницького бренду негайно тримав нову назву — Фестивальний. Але масштаби фестивалю значно зросли, бо до Вінниці потягнулися не лише найвідоміші співаки, а й легендарні кіноактори. Чого тільки варта поява у Вінниці в один день Андрія Миронова, Юрія Нікуліна, Євгена Леонова, Валерія Золотухіна, Євгена Моргунова, Богдана Ступки та багатьох інших.
Про фестиваль як один із брендів міста пригадував і керівник мистецького напрямку Українського кризового медіа-центру Леонід Марущак: «Якщо навіть заглянути у «Вікіпедію», то визначення «фестиваль» дуже широке, але для більшості – це як статус. Перші фестивалі в Англії були виключно музичними і носили характер демонстрації досягнень, рівня виконавців чи популярності жанру. В 70-х, 80-х, 90-х був ряд музичних фестивалів, які були у всіх на вустах, і ці фестивалі нерідко ставали брендами міст, а іноді й країн. «Золотий Орфей» (Болгарія), «Сан-Ремо» (Італія), «Слов’янський базар» (Білорусь), «Червона рута» в Україні.
«Зорі над Бугом» — це був власний музичний фестивальний бренд Вінниці. Вінничани та мешканці області готувалися до цієї події протягом всього року і вже знали напевно, що початок осені неодмінно подарує їм зустрічі з улюбленими виконавцями: Клавдією Шульженко, Дмитром Гнатюком, Василем Зінкевичем, Назарієм Яремчуком, Миколою Мозговим, Валерієм Леонтьєвим і багатьма іншими відомими і мегакрутими зірками, котрі потім залюбки давали концерти у райцентрах Вінниччини і були простішими, без вибагливих райдерів, значно доступнішими, ніж зараз…
А потім настали буремні 90-ті, і «Зорі над Бугом» почали поволі гаснути… Згадали про вінницький бренд у 2011-му, коли готувалися до масштабного фестивалю у Воробіївці. Тоді начальник управління культури та туризму області Марія Скрипник пообіцяла будь-що відродити міжнародний фестиваль. Та цього, на жаль, так і не сталося. Натомість народилися інші фестивалі. Не менш яскраві, видовищні, в сучасному форматі. Та пам’ять про «Зорі над Бугом» ще й досі жива.
Між тим, ще один фестиваль, або краще сказати — турнір — таки дожив до 40-річного ювілею і цієї осені навіть встановив рекорд України з найтривалішого періоду проведення шашкового турніру. Щорічне аматорське змагання із шашок «Бершадська нива» проводиться вже 40 років поспіль. Його у 1978 році започаткував незмінний організатор та головний суддя Олександр Дьомін. Цього року у ньому змагалися найстарший учасник – 78-річний кандидат у майстри спорту Василь Балаклєєв з Умані та наймолодший спортсмен – 6-річний вихованець дитсадка «Сонечко», чемпіон області серед наймолодших Артем Мазур. А документ про зафіксований рекорд бершадцям передала керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.
Тетяна ВЕРБИЦЬКА
