Рештки людини знайшли у селі Могилівці Жмеринського району на дні так званого Блакитного озера. Староста громади Юрій Мельник впевнений, що це може бути зниклий шість років тому його племінник, та просить допомогти встановити особу загиблого…

– У липні дайвери на глибині понад 25 метрів виявили на дні останки людини. Вік приблизно 25-30 років, зріст не менше 180-185 см, міцної атлетичної статури. Це був чоловік… Втопився (або його втопили) зо п’ять-шість років тому. Тіло, зокрема фрагменти м’яких тканин, збереглось. На цій глибині температура води не перевищує два-три градуси. За такого температурного режиму та глибини тіло фактично муміфікувалось, перетворившись у субстанцію, зовні схожу на водорості, — згадує Юрій Мельник. — Я летів до озера… Сподівався, що це мій племінник Сашко Головін, якого я виносив на руках та виняньчив. Він безвісти зник на свято Івана Купала біля озера шість років тому. Стужилась за сином мама — моя сестра Наталя, чи не щодня плаче бабуся — моя мама Антоніна Мельник, чекають на батька сини Роман і Юрко, які залишились круглими сиротами. Тоді сини удвох ходили коло озера, тримаючись за руки, і питали: «Де ж наш тато»? Їхня мама Тонічка Головіна передчасно у свої 30 з лишнім років пішла з життя. Без сумніву, однією з причин її смерті була туга за рідним чоловіком. Так, юридично ми вимушені були визнати Сашка померлим, аби його діти отримували як сироти державну допомогу… Але ми продовжуємо пошуки Олександра.

Правоохоронці, рятувальники, односельці тоді обстежили кожен метр землі біля озера. Водолази неодноразово занурювались у безодню. Навіть з Німеччини були підводні плавці. Але марно. А ці останки взагалі випадково знайшли дайвери-любителі, які досліджували граничну глибину. Вони ж дістали їх з води на берег…

– Я ловив себе на думці, що планую поховання, що врешті моя сестра буде знати, де могила її сина, куди вона зможе прийти та виплакати сльози. Страшно… Але загиблого не упізнав інший мій племінник Володимир Головін. Збігалось майже усе — зріст, плавки-боксерки та чорні шорти з косими нашивками й логотипом «Адідас». Але не збіглось основне — наявність передніх зубів, які у мого племінника відсутні. Бо він їх втратив у випадковій бійці. Ми здали аналізи ДНК. Але їхніх результатів ще немає. Це досить довга процедура. Отже, є надія, що мій племінник живий! А може, його вже немає на цьому світі?

Я — староста, представник органу державної влади, за чинним законодавством — у випадку виявлення тіла неопізнаної людини зобов’язаний її поховати. Тож поховав за усіма православними канонами: зі священиком, відспівуванням, прощальним словом. На могилі встановили хрест з написом «Невідомий». Але як невідомий? Адже це чийсь син, чоловік, батько… Мій людський обов’язок — знайти батьків, дружину, дітей цього юнака. Вони мають знати, де спочиває найдорожча їм людина, прийти на його могилку, поплакати та заспокоїти свою душу. До цього мене зобов’язує Господь Бог, який послав мені це випробування в надії, що я його виконаю. Можливо, тоді він поверне нам племінника, улюбленого сина, дорогого внука. Бо цього хлопця я хоронив наче рідну дитину… І коли у селі був далі ще похорон, зустрічав жалібну процесію із короваєм на могилі.

Між тим, ще влітку 2010 року на тому ж озері таємниче зник інший молодий чоловік, про якого досі немає жодної звістки.

– Я ще заступником начальника обласної міліції курував його пошуки. Знаю цю ситуацію. Спілкувався із батьками. Хлопець зовні схожий на мого племінника. Навіть обставини зникнення аналогічні, — каже Юрій Мельник. — Дуже шкода, що поліція влітку відразу не оприлюднила дані про страшну знахідку в озері. Можливо, тоді відразу відгукнулись би рідні й близькі зниклого. Втім, досі про загиблого нічого не відомо…

– За попередніми даними, виявлені людські останки не належать вказаному громадянину. Не збігаються ряд особливих прикмет. Нині триває ДНК-експертиза. Можливо, це хтось із ще раніше зниклих безвісти громадян. Розслідування триває, — повідомили у прес-службі обласної поліції.

А от Юрій Мельник просить відгукнутись усіх, кому щось може бути відомо про страшну знахідку у Блакитному озері:

– Зріст загиблого 180-185 см; міцної атлетичної статури. Був одягнутий лише у чорні шорти з білими косими нашивками та логотипом «Адідас» й чорні плавки типу «боксерки». Майже усі зуби на місці. Приблизний час загибелі — п’ять-шість років тому. Я чекаю на будь-яку інформацію за адресою: с.Могилівка, старостинський округ; електронна скринька: melnykvin1959@gmail.com, та за телефонами (067)433-90-70; (063)808-71-72 (зв’язок, на жаль, дуже поганий).