З Поліною ми були подругами з дитинства. Вона познайомила мене зі своїм братом Сергієм, який молодший на два роки.

Після школи ми вирішили вступати в один інститут, але на різні факультети. Щодня зустрічались та обговорювали потаємне. Втім, на першому курсі Поліна зустріла свою першу серйозну любов. Олександр вже досвідчений хлопець, закінчував п’ятий курс і з легкістю запаморочив дівчині голову. Ідилія тривала близько року, а потім Поліна раптово подзвонила і повідомила, що Сашко її покинув. Просто надіслав прощальну СМС і перестав брати трубку. Я розуміла – Поліні треба виговоритися. Ми сиділи в її кімнаті, і я мовчки слухала. З’ясувалося, що подруга постійно надзвонювала коханому, закидала його повідомленнями. Сам він дзвонив тільки в тих випадках, коли терміново хотілося інтиму — тоді подруга різко зривалася і мчала на інший кінець міста. Я допомогла подрузі подолати цю депресію, і вже за кілька місяців їй стало легше. Вона почала зустрічатися з іншим хлопцем. Моє особисте життя теж зрушилося з мертвої точки. Правда, мій кавалер працював в іншому місті вахтовим методом, тому ми бачилися рідко.

У Сергія, брата моєї подруги, стосунки з дівчатами зовсім не складалися. Мабуть, до тих, кому він подобався, душа не лежала — і навпаки. І ось нещодавно він раптом став робити мені двозначні натяки. Мовляв, які у мене красиві ноги або фігура, то обійме міцніше, то, прощаючись, замість щоки поцілує в губи. Зрозуміло, через деякий час я вирішила прояснити ситуацію. Коли залишилися один на один, запитала прямо, чи відчуває він до мене симпатію. Сергій відповів, що я йому подобаюся, але виключно як друг. До того ж у мене є хлопець, а зраджувати я не стану. На тому й розійшлися. Через кілька тижнів після цієї розмови Поліна запросила в гості. Та коли я прийшла — побачила там одного лише Сергія. Набрала номер подруги, вона стала вибачатися — нібито хворій однокурсниці терміново знадобилися конспекти лекцій, а вона скоро повернеться.

У результаті мій візит закінчився тим, що Сергій ні з того ні з сього почав нахабно до мене приставати, лапав за груди, ліз із поцілунками, намагався розстебнути одяг. Зазвичай чоловіки за таку поведінку відразу отримують від мене по морді, але я побоялася зіпсувати стосунки з подругою. Намагалася вирватися, нагадувала, що у мене є хлопець. Але Сергій тільки відмахувався — що це за любов така, що тижнями не бачимось, а я ж начебто хочу чоловіка! Ледь відбилася від цього горе-коханця і втекла, не дочекавшись подруги.

Через кілька днів ми зустрілися, спочатку говорили про дрібниці, і раптом Поліна сама заговорила про Сергія. Начебто у брата вже більше року не було сексу, з ким попало він не може, тому я як близька подруга повинна переспати з ним. У той момент я відчула себе шматком м’яса, гірше повії, адже дівчатам за викликом хоча б гроші пропонують. Якби з’ясувалося, що Сергій в мене закоханий, не так би образилася. А тут ні слова не сказано про романтичні стосунки, не кажучи вже про подарунки. Я обурилася, а подруга зі сльозами на очах видала: якщо не хочу піти їй назустріч і «дати» її братові, вона не стане зі мною дружити. Можете собі уявити таке? І ми дійсно посварилися і з тих пір не спілкуємося…

Ірина, читачка