Всі чули, що в Керчі було? Знаю, дехто зловтішається, мовляв, допросилися «руського міра», а тепер пожинайте плоди… Але про те, що у наших цілком мирних навчальних закладах трагедія може повторитися, слід не забувати.

Погугліть list of school shooting, і ви дізнаєтесь, що в США це вже велика проблема – у школах стріляють майже щодня. І вирахувати стрільця заздалегідь – не виходить. Вони бувають з усіх верств населення, цілком нормальні і успішні. І заборони на володіння зброєю – теж не спрацьовують. Школярі крадуть зброю у батьків, і взагалі, сьогодні дістати автомат, пістолет чи вибухівку, коли в країні йде війна — не так вже й складно. 400 тисяч одиниць зброї «втекло» з фронту — таку цифру офіційно оприлюднив військовий прокурор Матіос.

Тим більше не складно вирахувати у нашому скривдженому неувагою суспільстві людину, котру можна згодом легко перетворити на ходячу машину для вбивства. Бо вже всі знають про те, що сумнозвісний Росляков діяв не один, його сплановано готували до цього кривавого теракту, скориставшись його замкнутістю і відстороненістю. Як бачимо, миттю знайшлися «агенти впливу», котрі переконали його, що все зло — це викладачі технікуму та його однолітки, в котрих він не користувався популярністю. Його переконують, що краще покінчити з ними і заодно зі своїм життям, але щоб це було феєрично і запам’яталося надовго. Наприклад, як розстріл у школі Колумбайн у США.

І тоді «тихушник» стає психопатом, з котрим вже не домовишся: «Чувак, відпусти мене, ми з тобою у футбол грали». І прийде туди, де знає напевно, що не зможе отримати кулю у відповідь. І паніка жертв для нього тільки додасть збудження.

Бувалі в бувальцях радять у нестандартних ситуаціях відповідати агресією. На неї терорист точно б не розраховував. І негайно викликати поліцію.

Стрілянина в Керчі — це вже фінал довгої багатомісячної підготовки, котра, по суті, відбувається у всіх на очах. Психопат не живе у вакуумі – він каже про своє незадоволення однокласникам, іноді навіть озвучує конкретні плани! А його друзі просто не звертають на це уваги… Тільки небайдужість і уважність до всіх зможе відвернути справжню трагедію. Тут непочатий край роботи для психологів, котрі є у кожному навчальному закладі — спробувати вивести з чорної депресії та негативного впливу підступних людей тих, хто залишився віч-на-віч з власними проблемами і комплексами.

Наталка РОМАНЮК