Зима та осінь грають в морозянки:
Чия візьме — та буде панувать!
Такі вони — природні забаганки,
Не знаєш вже, чого від них чекать!
В лід повмерзали недоцвілі квіти,
Застигли враз калюжки, мов кришталь…
Цей перший сніг… куди ж тебе подіти –
Посріблену зимову пектораль?!
І позолочену напівзамерзлим листям,
І викреслену з потаємних мрій…
…Пишаються в калиновім намисті
Вчорашні друзі осені моїй…
Оксана Данильченко
