Про це йдеться у статті аналітика “Європи без бар’єрів” Катерини Кульчицької “Батіг і пряник безвізу”.

“Напередодні публікації другого звіту щодо механізму призупинення безвізового режиму можна констатувати, що Україна наразі залишається єдиною країною Східного партнерства, стосовно якої не виникало політичних дебатів чи сигналів про можливий запуск механізму призупинення безвізового режиму”, – пише авторка статті, нагадуючи, що партнери України по Східному партнерству Грузія та Молдова мали проблемні питання у 2018 році.

Одразу кілька країн ЄС непокоїла ситуація з грузинськими шукачами притулку, а Європейський парламент у нещодавній резолюції нагадав Молдові, що відхід від низки демократичних реформ може стати приводом для запуску механізму призупинення безвізових режимів.

Водночас це не означає, що Україна може розслабитись, оскільки існує принаймні три фактори ризику, які можуть стати підставою для критики з боку ЄС – це передусім кількість відмов у в’їзді на кордоні, а також перевищення терміну перебування та незавершеність антикорупційних реформ.

“Як повідомляє Прикордонна служба Польщі, протягом перших дев’яти місяців українцям відмовляли у в’їзді до Польщі 38,7 тис. разів, що на 57% більше, ніж за той самий період 2017 року. Якщо б таке зростання відбулося за два місяці, то ЄС міг би закидати Україні порушення критеріїв механізму призупинення. Проте аргументом на нашу користь є те, що інші країни після запровадження безвізу теж мали подібні проблеми, адже подорожувальників із біометричними паспортами перестали перевіряти консульські установи. До того ж кількість відмов у в’їзді на територію Польщі мізерна у порівнянні із загальною кількістю в’їздів. За дев’ять місяців 2018 року українці в’їжджали до Польщі 7,5 млн разів, а отже, рівень відмов становив менше ніж відсоток”, – йдеться у статті.

Авторка доходить висновку, що найімовірніше, у другому звіті Єврокомісії Україні рекомендують проводити таргетовані інформаційні кампанії щодо правил перебування в ЄС через високі показники відмов у в’їзді та перевищення терміну перебування, більш послідовно впроваджувати антикорупційні реформи. Водночас щодо Грузії фокусом стане питання шукачів притулку і реформ у сфері юстиції та безпеки, а щодо Молдови – питання демократичних стандартів і верховенства права, боротьби з корупцією та відмиванням грошей, а також – міграційний показник відмов у в’їзді, який зріс на 57% за останній рік.